Громадська думка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Грома́дська ду́мка, або суспі́льна ду́мка,  — уявлення про спосіб існування свідомості, як сукупної свідомості окремих індивідів, об'єднаних у суспільні групи, які пов'язані спільністю інтересів, у якому фіксується ставлення до подій або явищ громадського життя. У повсякденному житті громадською думкою вважають думку колективу (спільноти) про події та факти внутрішнього й зовнішнього життя, поведінку окремих членів колективу.

У структурі громадської думки вирізняють три компоненти:

— раціональний (утворюють знання про об'єкт);

— емоційний (утворюють емоційне сприймання об'єкта та емоційні переживання, які виявляються у певних почуттях);

— вольовий (утворюють волю особистості, яка входять суб'єкт громадської думки).

Носіями громадської думки є члени суспільства. Часто суспільна думка може бути суперечливою.

Першим згадуванням поняття "громадська думка" вважають використання латинських виразів "publika opinion" і "opinion publika" у творі "Полікратик" англійського схоласта Йоханнеса фон Солсбері. Й. фон Солсбері є представником раннього гуманізму, читав класиків античності і від них сприйняв думку про владу "орinion рublikа". Тому складно дізнатися, коли саме виникли тема громадської думки стосовно суспільного життя та саме поняття. Напевно, можна говорити, що це відбулося у часи виникнення людської цивілізації та демократії. 

Загалом громадській думці властиві такі функції:

  • Інформаційна, сутністю якої є надання інформації про суб'єкнивний світ людини, її ставлення до подій і явищ дійсності.
  • Нормативна або регулятивна, що формує соціальні, політичні, культурні, моральні правила і норми в суспільстві, цінності та їх установки.
  • Оціночна, що виявляється у формуванні ціннісного судження з якогось питання.
  • Експресивна, що реалізовується у впливі на державні інститути влади та органи управління.
  • Консультативна, що передбачає участь у підготовці і прийнятті певних рішень управлінськими органами, надання необхідних порад, консультацій з тієї чи іншої проблеми.
  • Директивна, що полягає у винесенні рішень із суспільно важливих проблем і знаходить вияв під час виборів, референдумів, а також у різних формах самоврядування.
  • Прогностична, що уможливлює прогнозування суспільних змін, виявлення та усунення деструктивних факторів у суспільному житті.
  • Виховна,що забезпечує вплив на поведінку людини.
  • Критична, що вказує на наявні в суспільстві недоліки шляхом проведення мітингів, демонстрацій, страйків, виступів.

Необхідними умовами реалізації функцій громадської думки є демократичність політичного та економічного суспільного устрою; забезпечення вільного висловлювання своєї думки; наявність вільного і безперешкодного доступу громадськості до необхідної інформації як засобу формування компетентної думки;взаємодія громадської думки, владних структур, засобів масової інформації, політики та ідеології.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Політика Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.