Птолемей V Епіфан: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
 
== Життєпис ==
Походив зіз династії [[Птолемеї]]в. Син [[Птолемей IV Філопатор|Птолемея IV Філопатора]] та Арсіної III. У 204 році до н. е. його батька ймовірно було вбито впливовим чиновником Сосібієм та фаворитом Агафоклом. Поки інформацію про смерть царя не сталастало надбанняшироко населеннявідомо, було також вбито також Арсіною III, яка могла стати регентшею малого Птолемея.
 
Після цього відбулася церемонія сходження на трон. Вперше вона пройшла у Мемфісі, перетворившись на традицію. ЙмовірноІмовірно, того ж року Сосібій помираєпомер, а справами починаєпочав керувати Агафокл разом із сестрою Агафоклеєю та матірюматір'ю Енанфою. У 203 роціроку до н. е. проти цих регентів повстав Тлеполем, стратег Пелусія. Йому зрештою вдалося повалити владу Агафокла, стративши останнього разом з усіма родичами.
 
Скориставшись розгардіяжемрозгардіяшем ву Єгипті проти нього виступили сирійський цар [[Антіох III Великий|Антіох III Селевкід]] та [[Філіпп V Македонський|Філіпп V]], цар Македонії. Перший рушив до Келесирії та Палестини, другий до Кікладських островів. Нездатність протидіяти загрозизагрозам призвелопризвела до повалення регента Тлептолема. Новим опікуном царя став Арістомен, який передав командування армією здібному військовику Скопасу. Останній протягом 202–198 років ззі переміннимзиінним успіхом вів боротьбу з Антіохом III. На деякий час єгиптянам вдалося відвоювати землі в Фінікії, Палестині та Келесирії. Вирішальна битва відбулася у 198 роціроку до н. е. при Паніоні (у гирлі р. [[Йордан]]), де скопасСкопас зазнав цілковитої поразки. результатом цього була втрата Фінікії, Келесирії та Палестини.
 
ПоПісля поверненюповерненя до Єгипту Скопас намагався здійснити заколот для захоплення влади. проте був виклитийвикритий та страчений. Арістомен зберіг статус регента.
 
ВУ цей час землі Птолемеїв у Малій Азії наразилися на небезпеку з боку Сирії. Втім царський уряд не надав ніякої допомоги залогам Кілікії та Лікії. У підсумку Антіох III загарбав ці провінції. Мирна угода була укладена того ж року. За її умовами Птолемей V одружувався на Клеопатрі, доньці сирійського володаря. У посаг отримував частину фінікіїФінікії та південної Палестини.
 
Незабаром після цього цар відсторонив від влади Арістомена. Новим головою уряду став Полікрат. У зовнішній політиці Єгипет намагався спочатку дотримуватися нейтралітету, а згодом укластиуклав союз зіз римською[[Римська республіка|Римською республікою]], намагаючись використати її проти Селевкідів. АлеПроте досягти якогось помітного успіху невдалосяєгиптянам не вдалося.
 
Всередині держави Птолемей Епіфан стикнувсязіткнувся з повстаннями у Верхньому Єгипті (з 204 року до н. е.), які очолив Хургонафор, справу якого продовжив Шаоннофріс. Останнього вдалося перемогти лише у 186 роціроку до н. е. Для зміцнення влади всередині держави цар відновив практику зборів єгипетськогоєгипетських жрецтважерців (синодів). найбільшНайбільш значущий синод відбувся у 185 роціроку до н.е. у м.Мемфісі.
 
У 184–183 роках до н. е. вирувало повстання ув Нижньому Єгипті. ВЯк обохі випадкахраніше, повстанці спиралися на підтримку жерців давніх єгипетських богів.
 
ВсеЗовнішні цеобставини спричинилота новувнутрішні події спричинили економічну та фінансову кризу. В якостіЯк заходазахід стосвнощодо її вирішення у 183 році до н. е. було підвищено курс срібної та бронзової монети.
 
Птолемей V Епіфан, з огляду на послаблення Селевкідів у боротьбі ізз РиммомРимом та унаслідоквнаслідок повстань в Азії, планував виступити проти Сирії, щоб відвоювати Келесирію та Юдею. Він раптово помер у 180 роціроку до н. е., ймовірноімовірно, його було отруєно.
 
== Родина ==

Навігаційне меню