Емаль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bryndza (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Bryndza (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
'''Емаль''' - склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду [[сіль|солей]] [[метал]]ів та [[силікати|силікатів]], що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. [[Окис]]и металів надають емалі різнокольорового забарвлення. Існує дві основні форми емалі - прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у скло-подібну масу яка потім потрібнюється і перетираться на дрібний порох.
'''Емаль''' - склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініці '''емалювання'''. Емаль складається із ряду [[сіль|солей]] [[метал]]ів та [[силікати|силікатів]], що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. [[Окис]]и металів надають емалі різнокольорового забарвлення. Існує дві основні форми емалі - прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у скло-подібну масу яка потім потрібнюється і перетираться на дрібний порох.


Прототипом емалювання є кольорові вставки із [[скло|скла]], чи [[дорогоцінне каміння|дорогоцінного]] та [[напівдорогоцінне каміння|напівдорогоцінного]] каміння, які застрічаються уже в [[Древній Єгипет|древньому Єгипті]]. Свого розвитку емалювання зазнало в стародавній [[Греція|Греції]]. В Україні емалювання зустрічається вже у [[скіфи|скіфських]] виробах. Часто, вони виготовлялися [[греки|греками]] на замовлення скіфів.
Прототипом емалювання є кольорові вставки із [[скло|скла]], чи [[дорогоцінне каміння|дорогоцінного]] та [[напівдорогоцінне каміння|напівдорогоцінного]] каміння, які застрічаються уже в [[Древній Єгипет|древньому Єгипті]]. Свого розвитку емалювання зазнало в [[стародавня Греція|стародавній Греції]]. В Україні емалювання зустрічається вже у [[скіфи|скіфських]] виробах. Часто, вони виготовлялися [[греки|греками]] на замовлення скіфів.


Можна припускати, що у [[слов'яни|слов'янську]] культуру техніка емалі прийшла з [[Візантія|Візантії]]. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим фоном, що надавав більшої інтенсивности кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.
Можна припускати, що у [[слов'яни|слов'янську]] культуру техніка емалі прийшла з [[Візантія|Візантії]]. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим фоном, що надавав більшої інтенсивности кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.

Версія за 03:42, 2 лютого 2006

Файл:Diadema Saxnovka 1.jpg
Деталь діадеми 12 ст. прикрашеної перегородчатою емаллю. Знайдена у с. Сахновка.

Емаль - склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініці емалювання. Емаль складається із ряду солей металів та силікатів, що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Окиси металів надають емалі різнокольорового забарвлення. Існує дві основні форми емалі - прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у скло-подібну масу яка потім потрібнюється і перетираться на дрібний порох.

Прототипом емалювання є кольорові вставки із скла, чи дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, які застрічаються уже в древньому Єгипті. Свого розвитку емалювання зазнало в стародавній Греції. В Україні емалювання зустрічається вже у скіфських виробах. Часто, вони виготовлялися греками на замовлення скіфів.

Можна припускати, що у слов'янську культуру техніка емалі прийшла з Візантії. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим фоном, що надавав більшої інтенсивности кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.

Існує кілька різноманітностей емалювання, що використовується у ювелірній промисловості: перегородчата емаль, вітражна емаль, живописна емаль, ліможська емаль.

Див також

Література