Дорогоцінне каміння
Дорогоці́нне (кошто́вне) камі́ння (англ. gemstones, precious stones; нім. Edelsteine) — природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Коштовне каміння, самоцвіти — різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням, значною твердістю тощо. До дорогоцінного каміння належать як природні, так і штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Використовують у ювелірній справі, буровій техніці, оптиці тощо.
До коштовного каміння відносять і такі мінеральні тіла органічного походження як перли, бурштин.
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні розкопки, проведені на вельми багатих самоцвітами територіях Індії та М'янми, свідчать, що давнє населення прикрашало себе, свою зброю та начиння вже у VIII—VI тис. до Р. Х. (використовували здебільшого місцеві халцедони, агати, нефрити, які легко виявити й добути).
Самоцвіти згадуються в одному з найдавніших літературних творів людства «Епосі про Гільгамеша», створеному в Давньому Шумері у XXII ст. до Р. Х. Окремі відомості про мінерали можна знайти в індійських «Ведах» (XI — Х ст. до Р. Х.). Найдавніші погляди китайських мислителів на коштовні камені викладені в трактаті «Сан-Хей-Дін» («Давні розповіді про гори та людей»), який описує 17 мінералів і датований серединою I тис. до Р. Х. Найвагомішими працями античного світу в галузі мінералогії слід вважати трактат Теофраста «Про камені» (IV ст. до Р. Х.) і енциклопедичний труд Плінія «Природнича історія» (77 р. нашої ери), в який зокрема входить том «Природнича історія копалин». В індуїстських книгах «Гарудапурана» й «Агастімата» (раннє середньовіччя) міститься вчення напівлегендарного ченця Агастьї про дорогоцінні камені.
Розвиток релігійних уявлень сприяв відношенню до рідкісних каменів, як до магічних супутників богів. Зображення єгипетської богині Хатхор поєднували з бірюзою та малахітом. Бога Вішну зображували в Індії з яскравим рубіном на грудях. Третє око Шиви в храмових статуях іноді оздоблювали дорогоцінним алмазом. За розповіддю Геродота, храм Геракла в Тирі прикрашав стовп, виточений з валуна зеленого берилу. Смарагди оточували богиню Фуру в храмах доколумбової Америки. Богам щедро жертвували їх улюблені камені.
Численні згадки самоцвітів у Біблії (середина II тис. до Р. Х.) свідчать про використання їх в культових обрядах і в широкому вжитку (загалом у Біблії згадується 31 дорогоцінний камінь). Так, наперсник (нагрудна чотирикутна пектораль) першого первосвященика Аарона містив 12 дорогоцінних каменів. Сам Бог наказав як створити наперсник: «І понасаджуєш на йому оправлене каміння, чотири ряди каміння; один ряд: сард, топаз і смарагд, ряд перший; а другий ряд: гранат, сапфір і діамант; а ряд третій: опал, агат і аметист; а четвертий ряд: хризоліт і онікс і яспіс; оправлені в золото будуть вони в своїх кубельцях. І будуть камені по іменам синів Ізраїлевих, дванадцять по іменам їх; вирізані як печатка, кожен із ім'ям своїм буде, по дванадцяти колінах» (Друга книга Мойсея, 28: 17–21).
Однією з перших книг слов'янського світу, де зустрічаються свідоцтва про коштовні камені, є «Ізборник Святослава» (XI ст.).
Категорії дорогоцінних каменів[ред. | ред. код]
За особливостями застосування і відносно вартості розрізняють дорогоцінні камені:
І порядку — рубін, смарагд, алмаз, сапфір синій, олександрит.
II порядку — демантоїд, евклаз, благородний жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий (в деяких країнах — зелений, помаранчевий і фіолетовий), опал благородний чорний, шпінель благородна;
III порядку — аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, циркон, шпінель;
IV порядку — адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, герсоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, гірський кришталь, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин, берил жовтий, зелений і рожевий
Напівкоштовне каміння[ред. | ред. код]
Напівкоштовне (ювелірно-виробне) каміння — природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Розрізняють ювелірно-виробні камені:
- І порядку — бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, хауліт, хризокола, цоїзит, чароїт; тигрове та котяче око.
- ІІ порядку — агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма.
До напівкоштовного каміння І порядку відносять також органомінеральні утворення — перли.
Цінність[ред. | ред. код]
Ювелірні камені застосовуються у виробах, що дорого коштують в оправі з благородних металів. Світові роздрібні ціни на ограновані ювелірні камені найвищої якості коливаються від 25 тис. (І порядок) до 5–50 (IV порядок) амер. дол. за 1 карат.
Сировинні ресурси країн[ред. | ред. код]
Сировинні ресурси коштовних каменів розосередилися по багатьох країнах світу. Основні постачальниками коштовних каменів на світовий ринок є:
- У Європі
- В Азії
- Афганістан (лазурит, кунцит),
- М'янма (рубін, жадеїт),
- Індія (сапфір, смарагд, альмандин, агат),
- Іран (бірюза),
- Китай (бірюза, нефрит),
- Пакистан (рубін),
- Таїланд (сапфір, циркон, рубін),
- Шрі-Ланка (сапфір, рубін, александрит, циркон, шпінель, ґросуляр, місячний камінь);
- Австралія (сапфір, благородні опал, хризопраз, нефрит, родоніт);
- В Африці
- Ангола (алмаз),
- Ботсвана (алмаз),
- Гана (алмаз),
- Заїр (алмаз, малахіт),
- Замбія (смарагд, аметист),
- Зімбабве (смарагд, аметист),
- Кенія (рубін, ґросуляр),
- Мадагаскар (берил, турмалін, циркон, кунцит),
- Мозамбік (турмалін, берил, кунцит),
- Намібія (алмаз),
- Сьєрра-Леоне (алмаз),
- Танзанія (рубін, цоїзит),
- ПАР (алмаз, піроп, тигрове око);
- У Півн. Америці
- Канада (нефрит),
- Мексика (опал, агат),
- США (бірюза, турмалін, хризоліт);
- У Півд. Америці
- Бразилія (берил, топаз, аметист, агат, смарагд),
- Венесуела (алмаз),
- Колумбія (смарагд),
- Уругвай (агат).
В Україні[ред. | ред. код]
Дорогоцінне каміння було відоме і використовувалося в Україні здавна. У слов'янських похованнях Придніпров'я знайдені намиста і сережки з сердоліків, світлий кварц і бурштин. Пам'ятки домонгольської Русі-України оздоблені дорогоцінним камінням як місцевим, так і привізним (з Візантії, Центральної Азії та Китаю).
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дорогоцінне каміння |
- Виробне каміння
- Геми
- Гемологія
- Мінералогія
- Самоцвіти
- Ювелірні прикраси
- Законодавча термінологія
- Про регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними (Закон України)
- Коштовне каміння Старого Світу
- Розробка коштовних металів у середньовічній Європі
Джерела[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Література[ред. | ред. код]
- Атлас "Геологія і корисні копалини України" : Масштаб 1:5 000 000 / Національна Академія Наук України, Міністерство екології та природних ресурсів України ; Гол. ред. Л. С. Галецький. - Київ : [б. в.], 2001. - 168 с. : карти, льор. іл. - Бібліогр. довідка: с.166. Картограф. матеріали: с.166-167. - ISBN 966-02-2139-8
- Геммология: диагностика, дизайн, обработка, оценка самоцветов : учебник для студ. вузов / П. Н. Баранов. - Д. : Метал, 2002. - 208 с.: ил. - Библиогр.: с. 206. - ISBN 966-96207-0-8
- Гемологія (практичні аспекти) : навч. посібник / М. Т. Бакка, С. Б. Олексійчук. - Житомир : ЖДТУ, 2005. - 287 с.
- Гожик П.Ф., Мацуй В.М., Крахмальна Т.В. Український бурштиновий світ: Тези доповідей Першої міжнародної конференції. – К., 2007. – 123 с.
- Діагностика та експертиза коштовностей : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Т. М. Артюх ; Київський національний торговельно-економічний ун-т. - К. : Альтерпрес, 2003. - 488 с.: іл. - ISBN 966-629-073-1. - ISBN 966-542-199-9
- Драгоценные камни / Г. Смит ; пер. с англ. А. С. Арсанов ; пер. В. П. Борисов ; под ред. В. П. Петров. - 2-е изд., перераб. - Москва : Мир, 1984. - 558 с. : ил.
- Експертиза дорогоцінних металів та коштовного каміння : навч. посіб. / Т. М. Артюх, Л. В. Черняк, Н. Б. Марчук, К. А. Піркович ; М-во освіти і науки України, КНТЕУ. − К., 2008. − 187 с. : іл. − Бібліогр. : с. 183−187 (57 назв). − ISBN 978-966-629-369-8.
- Коштовне та декоративне каміння України / І. К. Латиш, І. А. Падалка ; НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення, Укр. мінералог. т-во. - К. : АртЕк, 2003. - 144 с.+ 16 арк. іл. - Бібліогр.: с. 141. - ISBN 966-505-128-8
- Неметалічні корисні копалини / Гурський Д.С., Єсипчук К.Ю. та ін. - Київ–Львів: Центр Європи, 2006. – 552 с.
- Неметалічні корисні копалини України : підручник / В.А. Михайлов, Г.Ф. Виноградов, М.В. Курило та ін. ). – К., ВПЦ «Київський університет», 2008. – 494 с.
- Лазаренко Е.К., Винар О.М. Мінералогічний словник. – К.: Наукова думка, 1975. – 774 с.
- Музей коштовного і декоративного каміння / І. С. Василишин [та ін.] ; відп. ред. В. І. Павлишин ; Державний гемологічний центр України. - К. : [б.в.], 2001. - 100 с.: іл.
- Панченко В., Яковлєва В. Біблійне каміння України // Геолог України. - № 3, 2012. - С. 88-93.
- Самоцветы : геммологич. этюды об огран. камнях Украины / В. А. Супричев. - Київ : Наук. думка, 1980. - 215 с.
- Семенченко Ю.В. Цветные камни Украины. – К.: Будівельник, 1974. – 188 с.
- Сказание о камне-самоцвете : самоцветы Украины / В. А. Супрычев. - К. : Реклама, 1975. - 175 с.
- Хімія каменю / Олена Каретникова. - К. : Шкільний світ, 2011. - 126 с. : табл. - ISBN 978-966-451-570-9
- Ювелирные камни. Справочное издание / Н. Корнилов, Ю. Солодова. — Москва: Недра, 1986. — 282 с. : цв. ил.
- Як оцінювати коштовності з дорогоцінних каменів і металів / В. В. Індутний [та ін.] ; відп. ред. В. І. Павлишин ; Державний гемологічний центр України. - К. : ТОВ "АЛМА", 2002. - 272 с.: табл., іл. - Бібліогр.: с. 261-265. - ISBN 966-96089-1-0
Посилання[ред. | ред. код]
- Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Дорогоцінне каміння // ЕСУ
- Дорогоцінне каміння // УРЕ
- Ідентифікація коштовних каменів // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Технічні засоби ідентифікації // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 396. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Науково-практичний журнал «Коштовне та декоративне каміння» // Архів номерів на сайті Державного гемологічного центру України
- Термін «Дорогоцінне каміння» // Термінологія законодавства
- Про щорічник "Мінеральні ресурси України" - видання ДНВП «Геоінформ України» (PDF-файли для завантаження)
- Коштовне каміння Українського Полісся // Сайт Державної служби геології та надр України
- Технічні умови України на кольорове дорогоцінне каміння (сапфір синій, рубін, смарагд) ТУ У 36.2-32049733-001:2010
- Технічні умови України на діаманти ТУ У 36.2-32049733-001:2010
|