Емаль: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Bryndza (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Bryndza (обговорення | внесок) |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
*Рыбаков Б. Ремесло древней Руси. М. 1948; |
*Рыбаков Б. Ремесло древней Руси. М. 1948; |
||
*Безпалый Л. Ювелирные изделия. М. 1950; |
*Безпалый Л. Ювелирные изделия. М. 1950; |
||
==Зовнішні посилання== |
|||
:[http://www.porcelainenamel.com/pei502.htm Механічні і фізичні властивості вітражної емалі] |
|||
:[http://www.ive.org.uk/index.htm Інститут вітражної емалі (UK)] |
|||
:[http://www.emailverband.de Німецька асоціація ювелірів (DE))] |
|||
:[http://www.glass-on-metal.com/ Онлайн журнал "Скло на металі" (US)] |
|||
:[http://www.cidae.com/cidae_ing.htm CIDAE Центр інформації і поширення мистецтва емалювання (ES)] |
|||
:[http://www.enamellers.nl/index.php?l=uk Товариство голандських емалістів (NL)] |
|||
:[http://www.enamelistsociety.org/ Американське товариство емалістів (US)] |
|||
[[Категорія:Ювелірна справа]] |
[[Категорія:Ювелірна справа]] |
Версія за 03:57, 2 лютого 2006
Емаль - склоподібний матеріал, що використовується для художнього декорування та технічної обробки виробів з металу. У мистецтві емаль використовується у техініці емалювання. Емаль складається із ряду солей металів та силікатів, що при випалюванні при високій температурі (500-800 °C) формують однорідну масу, яка здатна утворювати стійкий зв'язок із металом основи. Окиси металів надають емалі різнокольорового забарвлення. Існує дві основні форми емалі - прозора та непрозора. Під час виробництва емаль спікається у скло-подібну масу яка потім потрібнюється і перетираться на дрібний порох.
Прототипом емалювання є кольорові вставки із скла, чи дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, які застрічаються уже в древньому Єгипті. Свого розвитку емалювання зазнало в стародавній Греції. В Україні емалювання зустрічається вже у скіфських виробах. Часто, вони виготовлялися греками на замовлення скіфів.
Можна припускати, що у слов'янську культуру техніка емалі прийшла з Візантії. Проте стародавні українські емалі були яскравіші, з характерним білим фоном, що надавав більшої інтенсивности кольоровій гамі. Поліхромна емаль широко використовувалася давньоруськими ювелірами у 11-13 ст.
Існує кілька різноманітностей емалювання, що використовується у ювелірній промисловості: перегородчата емаль, вітражна емаль, живописна емаль, ліможська емаль.
Див також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Рыбаков Б. Ремесло древней Руси. М. 1948;
- Безпалый Л. Ювелирные изделия. М. 1950;