Боннська конвенція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Скасування редагування № 13320547 користувача Maxim Gavrilyuk (обговорення) |
правопис |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Мігруючі види тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, включені до '''Додатку І''' Конвенції. Партнери Боннської конвенції мусять намагатися забезпечити суворий захист цих видів, охорону або відновлення місць їхнього існування, зменшувати вплив перешкод на шляхах міграції та контролювати інші фактори, які можуть становити загрози. |
Мігруючі види тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, включені до '''Додатку І''' Конвенції. Партнери Боннської конвенції мусять намагатися забезпечити суворий захист цих видів, охорону або відновлення місць їхнього існування, зменшувати вплив перешкод на шляхах міграції та контролювати інші фактори, які можуть становити загрози. |
||
Мігруючі види тварин, що потребують істотної допомоги шляхом міжнародної кооперації, включені до '''Додатку ІІ''' Конвенції. |
|||
Крім того, під егідою Боннської конвенції були укладені ряд '''додаткових угод''': |
Крім того, під егідою Боннської конвенції були укладені ряд '''додаткових угод''': |
||
Версія за 14:35, 17 червня 2015
Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (англ. Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, CMS) або Боннська конвенція — міжнародна угода, підписана в 1979 році в Бонні (звідси назва), яка ставить своєю метою збереження наземних і морських мігруючих видів тварин, також птахів повсюди на шляху їх міграції. Договір був складений під егідою Програми ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP) та стосується збереження живої природи та місць існування тварин у світовому масштабі.
Починаючи із вступу Конвенції в дію в 1983 році, число членів Конвенції постійно зростає, досягнувши 119 країн (станом на 1 квітня 2013) Африки, Центральної і Південної Америки, Азії, Європи і Океанії.
Мігруючі види тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, включені до Додатку І Конвенції. Партнери Боннської конвенції мусять намагатися забезпечити суворий захист цих видів, охорону або відновлення місць їхнього існування, зменшувати вплив перешкод на шляхах міграції та контролювати інші фактори, які можуть становити загрози.
Мігруючі види тварин, що потребують істотної допомоги шляхом міжнародної кооперації, включені до Додатку ІІ Конвенції.
Крім того, під егідою Боннської конвенції були укладені ряд додаткових угод:
- EUROBATs — угода, спрямована на охорону популяцій кажанів в Європі;
- Угода про охорону китоподібних Середземного моря, Чорного моря та суміжних акваторій Атлантичного океану;
- Угода про охорону дрібних видів китоподібних Балтики, Північно-Східної Атлантики, Ірландії та північних морів;
- Угода про охорону тюленів у Ваттовому морі;
- Угода AEWA — угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів;
- Угода про охорону альбатросів і буревісників,
- Угода про охорону горил та місць їхнього існування.
Крім того, під егідою Боннської конвенції підписані 19 меморандумів розуміння про охорону різних видів тварин.
Посилання
|
Це незавершена стаття із зоології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |