Дитячий садок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
* вимогами [http://www.mon.gov.ua/education/average/Bazovyj_komponent.pdf «Базового компонента дошкільної освіти»], |
* вимогами [http://www.mon.gov.ua/education/average/Bazovyj_komponent.pdf «Базового компонента дошкільної освіти»], |
||
* [http://www.info-library.com.ua/books-text-1533.html програмою навчання та виховання дошкільників] «[[Дитина]]». |
* [http://www.info-library.com.ua/books-text-1533.html програмою навчання та виховання дошкільників] «[[Дитина]]». |
||
⚫ | |||
Відповідно до [http://sadik.ua/pravo/pitanie/pitanie-v-detskom-sadu «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»] дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]], [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] [http://sadik.ua/pravo/pitanie/normy-pitaniya-v-uchebnykh-i-ozdorovitelnykh-uchrezhdeniyakh 17.04.2006 N 298/227]. |
Відповідно до [http://sadik.ua/pravo/pitanie/pitanie-v-detskom-sadu «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»] дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]], [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] [http://sadik.ua/pravo/pitanie/normy-pitaniya-v-uchebnykh-i-ozdorovitelnykh-uchrezhdeniyakh 17.04.2006 N 298/227]. |
||
⚫ | |||
== Перелік документів для зарахування дитини == |
== Перелік документів для зарахування дитини == |
Версія за 14:31, 20 квітня 2017
Дитя́чий садо́к (de:Kindergarten, захоро́нка) — освітній заклад для дітей дошкільного віку (переважно від 3 до 7 років).
Історія[1]
Перші прототипи захоронок з’явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестанських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його стараннями у 1837 р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву для цього закладу – «дитячий садок» (нім. Kindergarten). Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині – «захоронки», як також педагогічні курси, які готували майбутніх виховательок називалися – «фреблівки».
Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей».
В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу – Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов’язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати ґрунтовну державну педагогічну освіту. Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві. Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були«початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії». Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.
До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи.
У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів — «захоронок».
До початку осені 1942 р. на території Генерального губернаторства під егідою структур УЦК діяло 1164 сезонних дитсадків, у яких перебувало 49406 дітей, а також 105 постійних (5689 дітей), які організував відділ суспільної опіки та шкільний відділ УЦК[2].
Завдання
Дошкíльний навчáльний зáклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Система дитячих садків призначена як для первинної соціалізації дітей, навчання їх навичкам спілкування з ровесниками, так і для масового, загальнодоступного вирішення проблеми зайнятості їхніх батьків (для чого час роботи дитячого садка в більшості випадків збігається з типовим робочим графіком більшості професій: з 8 до 18 годин, 5 днів на тиждень).
У дитячих садках також здійснюється мінімальна підготовка дітей до навчання в школі — на рівні первинних навичок читання, письма та лічби.
Заклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Нормативна база
В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується:
- Законом України «Про дошкільну освіту»,
- вимогами «Базового компонента дошкільної освіти»,
- програмою навчання та виховання дошкільників «Дитина».
- Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів[3]
Відповідно до «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 17.04.2006 N 298/227.
Перелік документів для зарахування дитини
- медична картка форма № 026/o;
- копія Свідоцтва про народження дитини;
- заява батьків або осіб, які їх замінюють;
- При наявності пільг — документи, що їх підтверджують.
Див. також
Примітки
- ↑ Першій захоронці 120 років
- ↑ Лисенко Олександр Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939—1945
- ↑ Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № 234
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дитячий садок |
- Дошкільні навчальні заклади — дитячі садочки Києва та України
- Закон України «Про дошкільну освіту»
- Базовий компонент дошкільної освіти
- Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
- Норми харчування у навчальних та оздоровчих закладах
- Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів
- Сімейний кодекс України
- Лисенко Олександр Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939—1945 (висвітлена історія захоронок у воєнний час на Галичині)
Джерела
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |