Стафілокок золотистий: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: la:Staphylococcus aureus |
м робот змінив: ar:عنقودية ذهبية |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
{{Commons|Staphylococcus aureus}} |
{{Commons|Staphylococcus aureus}} |
||
[[ar: |
[[ar:عنقودية ذهبية]] |
||
[[ca:Estafilococ daurat]] |
[[ca:Estafilococ daurat]] |
||
[[cs:Staphylococcus aureus]] |
[[cs:Staphylococcus aureus]] |
Версія за 02:36, 23 січня 2009
Золотистий стафілокок | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Staphylococcus aureus Rosenbach 1884 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) — кулеподібна грам-позитивна бактерія роду стафілокок. Відкрита в 1880 році Александром Огстоном, вперше описана в 1884 році Оттомаром Розенбахом.
Назву отримала завдяки своєму зовнішньому вигляду під мікроскопом, на відміну від більшості бактерій, які безбарвні, Staphylococcus aureus має золотистий колір, обумовлений пігментами з групи каротіноїдов. Є збудником багатьох інфекцій і захворювань. Очолює список бактерій, якими найчастіше заражаються в медичних установах[1], у США реєструється більше ста тисяч випадків інфікування цим стафілококом на рік[2], багато із смертельним результатом.
З моменту відкриття пеніциліну і активного його використання проти стафілококів, бактерія мутувала і в даний час більшість штамів стійкі до цього антибіотика, завдяки наявності у золотистого стафілокока пеніцилінази — ферменту, що розщеплює молекулу пеніциліну. Для боротьби з бактерією широко застосовують метіцилін — хімічно модифікований пеніцилін, який пеніциліназа не руйнує. Але зараз зустрічаються штами стійкі і до метіциліну, у зв'язку з чим штами золотистого стафілокока ділять на метіцилін-чутливих і метіцилін-стійких (MRSA [1]), також виділяються ще стійкіші штами: ванкоміцин-резистентний (VRSA) і глікопептид-резистентний (GISA). Серед пацієнтів, заражених метіцилін-стійкими штамами, смертність складає 31 %. Бактерія має близько 2600 генів і 2,8 мільйона пар основ в своєму геномі, довжина 0,5-1,0 мкм.
Посилання
- ↑ http://www.who.int/vaccine_research/diseases/soa_bacterial/en/index4.html
- ↑ http://www.journals.uchicago.edu/ICHE/journal/issues/v27n10/2006261/2006261.html
Джерела
Це незавершена стаття з мікробіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |