Пара основ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення чотирьох комплементарних один одному пар основ молекули ДНК: Т-А, C-G, А-Т та G-C (зверху вниз, зліва на право, відповідно).

Па́ра осно́в, bp  — пара основ двох нуклеотидів на комплементарних ланцюжках нуклеїнових кислот (ДНК або РНК), з'єднаних за допомогою водневих зв'язків.

При канонічному ватсон-кріківському спаровуванні основ, в ДНК аденін (A) формує базову пару з тиміном (T), а гуанін (G) з цитозином (C). В РНК тимін замінений урацилом (U). Інші, не ватсон-кріківські типи спаровування, що отримаються в результаті зміненої картини водневих зв'язків, також відбуваються, особливо в РНК, типовим прокладим є гукстенівські пари основ.

Основна роль утворення пар основ в біологічних системах — можливість копіювання на зчитування інформації, закодованої в нуклеїнових кислотах. За допомогою утворення пар основ кодони на молекулах матричних РНК розпізнаються антикодонами на транспортних РНК протягом процесу трансляції. Деякі ДНК або РНК-зв'язуючі ферменти можуть розпізнавати певні картини пар основ, наприклад фактори транскрипції ідентифікують специфічні регулярні регіони генів.

Розмір індивідуальних генів або цілих геномів (розмір геному) організмів часто виражається в парах основ, тому що ці гени та геноми склалаються з дволанцюжкової ДНК. Число пар основ дорівнює числу нуклеотидів в одному з ланцюжків (за винятком некодуючих регіонів теломер, що є одноланцюговими). У випадку використання терміну «пара основ» як одиниця відстані, термін зазвичай скорочується до «bp» (від англ. base pair). Крім того, існують одиниці kbp, kb (англ. kilobase) — тисяча пар основ, Mbp — мільйон пар основ і т. д. (на кшталт номенклатури, яку використовують при вимірі обсягу даних комп'ютерної пам'яті: кіло-, мега-, гіга- тощо).

Джерела[ред.ред. код]

  • А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія. К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". 
  • Astrid Sigel; Helmut Sigel; Roland K. O. Sigel, eds. (2012). Interplay between Metal Ions and Nucleic Acids. Metal Ions in Life Sciences 10. Springer. doi:10.1007/978-94-007-2172-2. ISBN 978-9-4007-2171-5.
  • Clever, Guido H.; Shionoya, Mitsuhiko (2012). "Chapter 10. Alternative DNA Base-Pairing through Metal Coordination". Interplay between Metal Ions and Nucleic Acids. pp. 269–294. doi:10.1007/978-94-007-2172-2_10.
  • Megger, Dominik A.; Megger, Nicole; Mueller, Jens (2012). "Chapter 11. Metal-Mediated Base Pairs in Nucleic Acids with Purine and Pyrimidine-Derived Neucleosides". Interplay between Metal Ions and Nucleic Acids. pp. 295–317. doi:10.1007/978-94-007-2172-2_11.
  • Watson JD, Baker TA, Bell SP, Gann A, Levine M, Losick R. Molecular Biology of the Gene. — 5th. — Pearson Benjamin Cummings: CSHL Press, 2004. (See esp. ch. 6 and 9)
Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.