Словник українських наукових і народних назв судинних рослин: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Avatar6 (обговорення | внесок) +Категорія:Засновані в Україні 2004; +Категорія:Судинні рослини за допомогою HotCat |
м вилучено Категорія:Джерела інформації:Ботаніка за допомогою HotCat |
||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Книги 2004]] |
[[Категорія:Книги 2004]] |
||
[[Категорія:Серія книг «Словники України»]] |
[[Категорія:Серія книг «Словники України»]] |
||
[[Категорія:Джерела інформації:Ботаніка]] |
|||
[[Категорія:Джерела інформації:Ономастика]] |
[[Категорія:Джерела інформації:Ономастика]] |
||
[[Категорія:Засновані в Україні 2004]] |
[[Категорія:Засновані в Україні 2004]] |
||
Версія за 10:51, 31 серпня 2020
| Автор | Юрій Кобів |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Мова | українська |
| Серія | Словники України |
| Тема | ботаніка, лексикографія |
| Жанр | словник |
| Місце | Київ |
| Видавництво | Наукова думка |
| Видано | 2004 |
| Сторінок | 800 |
| Тираж | 500 прим. |
| ISBN | 966-00-0355-2 |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин — словник, укладений український науковцем Юрієм Кобівим, виданий видавництвом «Наукова думка» 2004 року. Входить до міжвидавничої серії словників і розмовників української мови «Словники України». До словника увійшли близько 40 тисяч народних назв судинних рослин та понад 10 тисяч таксонів різного рангу.[1]
Створення
Ідея укладення такого словника в Юрія Кобіва виникла в 1988 році, коли він дізнався, що радянська влада дуже спотворювала офіційні назви українських рослин. Після здобуття Україною незалежності, з'явилися умови для проведення роботи над словником на професійній основі. Його укладання відбувалося на базі Інституту екології Карпат НАН України за підтримки тодішнього директора Михайла Голубця. Основна робота над підготовкою тривала 5 років під наглядом професора Костянтина Малиновського.[1]
Народні назви
У словнику наведені численні народні назви судинних рослин, що були зібрані завдяки дослідженню публікацій та опитування населення. Це дозволило сформувати систему українських наукових назв. Окрім того, у словнику відображені регіони походження народних назв рослин.[1]
Наукові назви
Латинські назви, що наведені в словнику, враховують традиційну для України монотипну таксономічну систему, а також політипну таксономічну систему, взяту із кембриджської 5-томної енциклопедії рослин Flora Europaea (2001).[1]
Примітки
- ↑ а б в г Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.