Каролінги

Каролінги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.

Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів.

Каролінги успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії - Карл Великий, (лат. Carolus Magnus), коронований імператором у 800.

Вважають, що династія заснована Арнулфом (Arnulf), впливовим єпископом Меца на початку 7^го сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу Австразії Пепіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Пепін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії. Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Пепініди (Pippinid). Пепін Херістальський завоював Невстрію (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в 687 і обрав владу Арнулфінгів над усіма франками. Наступником Пепіна був його син Карл Мартел як голова палацу, який у свою чергу був батьком Пепіна Короткого. Пепін Короткий став королем в 751 році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир. Карл Великий, син Пепіна, став королем франків в 768 і був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800. Його син, Людовик I Благочестивий, був єдиним наступником, але після смерті Людовіка проходила трирічна громадянська війна між його синами: Лотарем I , Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.

Після розділення імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:

• У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987.
• У Середній Франкії, яка стала королівствами Лотарингія, Прованс і Ломбардія, сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Меерсеенським Договором 870 року.
• У Східній Франкії, ядрі пізніших Німеччини і Священної Римської Імперії, Каролінги керували до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств прийняли Саксонську династію, яка назвалась Оттоніани (Ottonians) або Людольфінґери (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе як наступники Каролінгів.