Симфонія № 1 (Шнітке): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Перша симфонія''' Альфреда Шнитке написана в 19691974 годах. Симфоні...
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Перша симфонія''' [[Шнитке, Альфред|Альфреда Шнитке]] написана в [[1969]]—[[1974]] годах. Симфонія має чотири частини:
'''Перша симфонія''' [[Шнітке Альфред|Альфреда Шнітке]] написана в [[1969]]—[[1974]] роках. Симфонія має чотири частини:
# Senza Tempo. Moderato
# Senza Tempo. Moderato
# Allegretto
# Allegretto
Рядок 5: Рядок 5:
# Lento. Allegro
# Lento. Allegro


Cтворена для великого симфонічного оркестру, вона являє собою одне з головних досягнень Шнитке в [[алеаторика|алеаторике]]: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику [[джаз]]овую імпровізацію. Шнитке використає й традиції [[інструментальний театр|инструментального театру]]: на початку добутку музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «[[Прощальна симфония|прощальной симфонії]]» [[Гайдн, Йозеф|йозефа Гайдна]] (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт [[колокола|колоколов]]. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, відкритий у жанрі симфонії [[Малер, Густав|густавом Малером]]). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнитке — симфонії [[Айвз, Чарльз|чарльза Айвза]], [[Берио, Лучано|лучано Берио]].
Cтворена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в [[алеаторика|алеаториці]]: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику [[джаз]]ову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції [[інструментальний театр|інструментального театру]]: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «[[Прощальна симфонія|прощальної симфонії]]» {{Гайдн}}а (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт [[дзвони оркестрові|дзвонів]]. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям [[Малер Густав|Г. Малера]]). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії [[Айвз Чарльз|Ч. Айвза]] і [[Беріо Лучано|Л. Беріо]].
{{edited}}

Симфонія містить багато музичних цитат. Серед них&nbsp;— [[Симфонія № 5 (Бетховен)|пятая симфонія]] [[Бетховен]]а, [[Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (Чайковський)|первый концерт]] [[Чайковський, Петро Ильич|чайковского]], «[[На прекрасному блакитному Дунаєві]]» [[Иоганн Штраус-сын|штрауса]], Жалобний марш із [[Соната № 2 (Шопен)|второй сонати]] [[Шопен]]а, «Смерть Озе» з «[[Перла Гюнт]]а» [[Григ, Эдвард|грига]], «[[Прощальна симфонія]]» [[Гайдн, Йозеф|гайдна]].<ref name="yanko.lib.ru">[http://yanko.lib.ru/books/music/schnittke-holopova.htm#_Toc40655821 Холопова В. Композитор Альфред Шнитке. Прорыв к полистилистике]</ref>
Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже симфонії Гайднга, це&nbsp;— [[Симфонія № 5 (Бетховен)|П'ята симфонія]] {{Бетховен}}а, [[Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (Чайковський)|Перший концерт]] [[Чайковський Петро Ілліч|П.І. Чайковського]], «[[На прекрасному блакитному Дунаєві]]» [[Иоганн Штраус-сын|штрауса]], Жалобний марш із [[Соната № 2 (Шопен)|Другої сонати]] [[Шопен]]а, «Смерть Озе» з «[[Перла Гюнт]]а» [[Гріг Едвард|Е. Гріга]], «[[Прощальна симфонія]]» [[Гайдн, Йозеф|гайдна]].<ref name="yanko.lib.ru">[http://yanko.lib.ru/books/music/schnittke-holopova.htm#_Toc40655821 Холопова В. Композитор Альфред Шнитке. Прорыв к полистилистике]</ref>


Дозвіл на виконання симфонії підписав [[Родіон Щедрин]].<ref>[http://thelib.ru/books/shnitke_alfred/besedi_vistupleniya_stati-read.html Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. С. 92]</ref> Симфонія була вперше виконана [[9 лютого]] [[1974]] року в [[Нижній Новгород|Горькому]]; [[Горьковський філармонічний оркестр|горьковским філармонічним оркестром]] під орудою [[Рождественський|Геннадія Рождественський]]. Друге виконання відбулося в [[Таллін]]і наприкінці [[1975]] року під керуванням [[Клас Ері|Ері Класа]] (партію солюючої скрипки виконував [[Гідон Кремер]]).<ref name="yanko.lib.ru"/>.
Дозвіл на виконання симфонії підписав [[Родіон Щедрин]].<ref>[http://thelib.ru/books/shnitke_alfred/besedi_vistupleniya_stati-read.html Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. С. 92]</ref> Симфонія була вперше виконана [[9 лютого]] [[1974]] року в [[Нижній Новгород|Горькому]]; [[Горьковський філармонічний оркестр|горьковским філармонічним оркестром]] під орудою [[Рождественський|Геннадія Рождественський]]. Друге виконання відбулося в [[Таллін]]і наприкінці [[1975]] року під керуванням [[Клас Ері|Ері Класа]] (партію солюючої скрипки виконував [[Гідон Кремер]]).<ref name="yanko.lib.ru"/>.

Версія за 09:52, 20 березня 2010

Перша симфонія Альфреда Шнітке написана в 19691974 роках. Симфонія має чотири частини:

  1. Senza Tempo. Moderato
  2. Allegretto
  3. Lento
  4. Lento. Allegro

Cтворена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в алеаториці: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику джазову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції інструментального театру: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «прощальної симфонії» Шаблон:Гайдна (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт дзвонів. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям Г. Малера). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії Ч. Айвза і Л. Беріо.

Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже симфонії Гайднга, це — П'ята симфонія Шаблон:Бетховена, Перший концерт П.І. Чайковського, «На прекрасному блакитному Дунаєві» штрауса, Жалобний марш із Другої сонати Шопена, «Смерть Озе» з «Перла Гюнта» Е. Гріга, «Прощальна симфонія» гайдна.[1]

Дозвіл на виконання симфонії підписав Родіон Щедрин.[2] Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в Горькому; горьковским філармонічним оркестром під орудою Геннадія Рождественський. Друге виконання відбулося в Талліні наприкінці 1975 року під керуванням Ері Класа (партію солюючої скрипки виконував Гідон Кремер).[1].

Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського[3]та Лейфа Сегерстама[4].

Музика Шнитке була використана джоном Ноймайером для балету „трамвай «Бажання»“ (1983).

Джерела