Бобров Вікторін Флавіанович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився [[8 травня]]([[25 квітня]]) [[1884]] року в місті [[Камишин]] [[Саратовська область|Саратовська губернія]]. У 1910 році закінчив [[Київський політехнічний інститут]], механічне відділення. |
Народився [[8 травня]]([[25 квітня]]) [[1884]] року в місті [[Камишин]] [[Саратовська область|Саратовська губернія]]. У 1910 році закінчив [[Київський політехнічний інститут]], механічне відділення, інженер-технолог. |
||
Після закінчення інституту певний час працював у Тверській губернії. Утім незабаром повернувся до Києва, де влаштувався на роботу на Київську Печерську (Кріпосну) водоводну станцію та, майже водночас, налагодив контакти для співпраці з київськими представництвами кількох машинобудівних німецьких фірм. |
|||
З 1913 року працював авіаційним інженером в П'ятому авіаційному парку – окремій військовій авіаремонтній частини, що розташовувалася тоді в [[Київ|Києві]]. |
|||
З лютого 1919 року Начальник Головних авіаційних майстерень Управління Червоного Повітряного Флоту України. |
|||
З 1921 по 1929 роки був [[Київський політехнічний інститут#Ректори|Ректором Київського політехнічного інституту]]. |
З 1921 по 1929 роки був [[Київський політехнічний інститут#Ректори|Ректором Київського політехнічного інституту]]. |
||
З 1929 - директор новоствореної Київської філії Науково-дослідного інституту Променергетики. Втім, посади професора кафедри літакобудування КПІ він не залишив. Понад те, потроїв зусилля щодо створення в інституті окремого авіафакультету. І в 1931 році такий факультет нарешті створюється! Додамо, що невдовзі, в серпні 1933 року, на його базі був утворений вже самостійний навчальний заклад – Київський авіаційний інститут (тепер – Національний авіаційний університет). |
З 1929 - директор новоствореної Київської філії Науково-дослідного інституту Променергетики. Втім, посади професора кафедри літакобудування КПІ він не залишив. Понад те, потроїв зусилля щодо створення в інституті окремого авіафакультету. І в 1931 році такий факультет нарешті створюється! Додамо, що невдовзі, в серпні 1933 року, на його базі був утворений вже самостійний навчальний заклад – Київський авіаційний інститут (тепер – Національний авіаційний університет). |
Версія за 18:37, 11 вересня 2011
Бобров Вікторін Флавіанович | |
---|---|
Народився |
25 квітня 1884 Саратовська область |
Помер |
1946 Москва, СРСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Місце проживання | Київ |
Діяльність | інженер, викладач університету |
Галузь | Механіка |
Alma mater | Київський політехнічний інститут |
Заклад | Київський політехнічний інститут |
Посада | Ректор Київського політехнічного інституту |
Нагороди | |
Звання | професор |
Вікторін Флавіанович Бобров (8 травня(25 квітня) 1884, Камишин Саратовська губернія - 1946) - професор, Ректор Київського політехнічного інституту з 1921 по 1929 роки.
Біографія
Народився 8 травня(25 квітня) 1884 року в місті Камишин Саратовська губернія. У 1910 році закінчив Київський політехнічний інститут, механічне відділення, інженер-технолог.
Після закінчення інституту певний час працював у Тверській губернії. Утім незабаром повернувся до Києва, де влаштувався на роботу на Київську Печерську (Кріпосну) водоводну станцію та, майже водночас, налагодив контакти для співпраці з київськими представництвами кількох машинобудівних німецьких фірм. З 1913 року працював авіаційним інженером в П'ятому авіаційному парку – окремій військовій авіаремонтній частини, що розташовувалася тоді в Києві. З лютого 1919 року Начальник Головних авіаційних майстерень Управління Червоного Повітряного Флоту України. З 1921 по 1929 роки був Ректором Київського політехнічного інституту. З 1929 - директор новоствореної Київської філії Науково-дослідного інституту Променергетики. Втім, посади професора кафедри літакобудування КПІ він не залишив. Понад те, потроїв зусилля щодо створення в інституті окремого авіафакультету. І в 1931 році такий факультет нарешті створюється! Додамо, що невдовзі, в серпні 1933 року, на його базі був утворений вже самостійний навчальний заклад – Київський авіаційний інститут (тепер – Національний авіаційний університет). У 1931 році його переводять на роботу на Московський авіазавод №39 ім. В.Р.Менжинського З 1933 року він обіймає посаду декана літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту. У 1936-1937 роках Вікторин Флавіанович стає ректором Московського авіаційного інституту. Трагічно помер 17 квітня 1946 року через зараження крові.