Міщанство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Leonst (обговорення | внесок) м оформлення |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильове правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|right|150пкс|Міщанин.]] |
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|right|150пкс|Міщанин.]] |
||
'''Міща́нство''' (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] за доби [[Середньовіччя]] і [[Нова історія|нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок, яким було надано право самоврядування згідно |
'''Міща́нство''' (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] за доби [[Середньовіччя]] і [[Нова історія|нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]]. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах [[Україна|України]] міщани появились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий [[суспільний прошарок]], що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство». |
||
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|150пкс|Міщанка.]] |
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|150пкс|Міщанка.]] |
||
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]]. |
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]]. |
Версія за 17:25, 23 грудня 2011
Міща́нство (від пол. Mieszczaństwo — мешканці міста) — суспільний стан за доби Середньовіччя і нового часу, до якого належало населення міст і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами Магдебурзького права. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах України міщани появились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий суспільний прошарок, що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.
У радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства це слово вживалося з негативною конотацією.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.