Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці
Координати: 51°29′11″ пн. ш. 31°18′31″ сх. д. / 51.48638888891677823° пн. ш. 31.30861111113877726° сх. д.
| Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці | |
|---|---|
 | |
| 51°29′11″ пн. ш. 31°18′31″ сх. д. / 51.48638888891677823° пн. ш. 31.30861111113877726° сх. д.Координати: 51°29′11″ пн. ш. 31°18′31″ сх. д. / 51.48638888891677823° пн. ш. 31.30861111113877726° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Країна | Україна |
| Місто | Чернігів |
| Розташування | територія Валу |
| Тип | пам'ятка історії |
| Дата заснування | XVII–XVIII ст. |
| Статус | місцевого значення |
  Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці — пам'ятка історії місцевого значення в Чернігові, розташована на території Валу. Складається з 12 гармат XVI–XVIII століть.
Історія
Наприкінці XVIII ст. Чернігівська фортеця втратила своє стратегічне значення і в 1799 році була ліквідована. На місці колишніх укріплень з'явився Костянтинівський бульвар. Значно пізніше за ініціативи місцевої влади у південно-західній частині було вирішено встановити фортечні гармати.
Тарас Шевченко, перебуваючи в 1846 році в Чернігові, відвідав цитадель і написав:[1]
|
В цитадели древней крепости без лафетов лежат три больших крепостных пушки, довольно грубой работы, без украшений и надписей, к которому времени они относятся — неизвестно, — такие же пушки есть и в Городне. | 
|
У 1896 році з артилерійського складу Київського військового округу надійшло чотири фортечні лафети системи Венгловського і Несвєтовича зразка 1856, 1865 років, непридатні для бойових дій. На них і встановили чавунні гармати.
Газета «Черниговские губернские ведомости» в номері від 18 лютого (2 березня) 1896 року писала:
|
|
Останні два-три дні в Чернігові пожвавлено йшли роботи по покладанню важких гармат Петра Великого на подаровані з високого дозволу Чернігову фортечні лафети. Першу гармату поклали на лафет учора, 17 лютого вранці, і зразу ж виставили на Валу. Серед дня на тому місці, де гармати покоїлись на землі кілька десятків років, підкотили лафет, і тут же зброю поклали на нього, а на вечір гармата була на Валу у всій бойовій красі. |
|
Неподалік знаходився меморіальний обеліск з написом, який повідомляв про час встановлення гармат. Проте до наших днів не зберігся. Ці чотири гармати спеціалісти відносять до першої чверті XVIII ст. Існує легенда, що ці гармати подарував місту Петро І за мужність чернігівських козаків, проявлену в Північній війні. Згодом на Валу встановили ще вісім гармат.
Стволи мають неоднакову довжину: 1,42 м, 1,64 м, 1,83 м, 2,07 м, 2,22 м, 2,47 м, 2,8 м. Гармати датовані XVII, XVIII, XIX століттями. За даними Військово-історичного музею артилерії, інженерних військ і військ зв'язку міста Ленінграда, крім наземних, на Валу знаходиться і ствол 3,5-футової (2,2 м) морської гармати початку XIX сторіччя. Довжина ствола 1,83 м. Стволи всіх гармат чавунні, лафети — сталеві. Заводські клейма на стволах гармат відсутні. Після Великої Вітчизняної війни гармати були реставровані.
Рішенням Чернігівської обласної ради № 286 від 31 травня 1971 року гармати з бастіонів Чернігівської фортеці взяті на державний облік як пам'ятка історії місцевого значення. Охоронний номер 43.[2]
Територія історичного центру Чернігова, де розташовані гармати, з 1989 року є кандидатом на включення до списку Cвітової спадщини ЮНЕСКО (входить до т.з. попереднього списку — Tentative list).[3]
Джерела
Примітки
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці |
- ↑ Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 5. — С. 213–219.
- ↑ Лист Чернігівської обласної державної адміністрації від 3 квітня 2014 року № 01-38/1400 щодо надання переліків об'єктів та пам'яток культурної спадщини Чернігівської області
- ↑ Historic Centre of Tchernigov, 9th -13th centuries (англ.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |