Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2023 рік налічує 8 найменувань, що приблизно становить 0,69% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1157 станом на 2023 рік).
12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини[1], а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО[2]. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998[3], 2005[4], 2007[5], 2011[6], 2013 та 2023 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005[4], 2008[7], 2011[6], 2017 та 2021 роках.
Так, 2005 та 2021 роках зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра[8], 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова[9], 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено внаслідок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини[10], а 2017 року цей об'єкт було розширено додаванням об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.
З-поміж 8 об'єктів 7 є об'єктами культурного (критерії i-vi) й 1 — природного типу (критерії vii-x). Детальний розподіл об'єктів за критеріями подано у таблиці нижче. Невідповідність кількості об'єктів у таблиці з загальною кількістю об'єктів зумовлена тим, що одна пам'ятка може відповідати кільком критеріям.
i | ii | iii | iv | v | vi | vii | viii | ix | x |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 6 | 3 | 5 | 2 | 1 | — | — | 1 | — |
5 з 8 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:
- Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Норвегії, Росії, Фінляндії та Швеції[11];
- Букові праліси знаходяться також в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Франції, Хорватії, Чехії та Швейцарії[12];
- Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі[13].
Внесений 2023 року Історичний центр Одеси перебуває у списку об'єктів Світової спадщини під загрозою.
Пояснення до списку[ред. | ред. код]
У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка (), якщо кілька пам'яток внесені до списку як один об'єкт Світової спадщини, то їх відмічено позначками інших кольорів.
Розташування об'єктів[ред. | ред. код]
Список об'єктів[ред. | ред. код]
Розташування кандидатів[ред. | ред. код]
![]() 1 — Київська обсерваторія; 2 — Кримська обсерваторія; 3 — Чуфут-Кале; 4 — Ханський палац; 5 — Ескі-Кермен |
Попередній список[ред. | ред. код]
Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини. Станом на 2021 рік український уряд запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 17 об'єктів[14]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Спільно з Норвегією, Швецією, Фінляндією, Росією, Естонією, Латвією, Литвою, Білоруссю та Молдовою
- ↑ Спільно з Австрією, Албанією, Бельгією, Болгарією, Іспанією, Італією, Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Словенією та Хорватією
- ↑ Спільно з Польщею
- ↑ Розширення об'єкта «Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Centre, UNESCO World Heritage. States Parties - UNESCO World Heritage Convention. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
- ↑ 14th session of the Committee. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 26 червня 2013.(англ.)
- ↑ 22th session of the Committee. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ а б 29th session of the Committee. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 31th session of the Committee. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ а б 35th session of the Committee. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 32th session of the Committee. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 29COM 8B.56 Minor Modifications to the boundaries (Saint-Sophia Cathedral and Related Monastery Buildings, Kiev-Pechersk). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 32COM 8B.69 Examination of nominations and minor modifications to the boundaries of naturel, mixed and cultural properties to the World Heritage List - L'viv - the Ensemble of the Historic Centre (UKRAINE). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ 35COM 8B.13 Natural Properties - Ancient Beech Forests of Germany (Germany). UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Struve Geodetic Arc. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Primeval Beech Forests of the Carpathians and the Ancient Beech Forests of Germany. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine. Maps. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
- ↑ Tentative Lists. UNESCO. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 29 червня 2013.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Світова спадщина в Україні |
- Об'єкти Світової спадщини України на офіційному сайті ЮНЕСКО [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite] (англ.)
- Каталог посилань щодо Світової спадщини в Україні [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.]
|
|
![]() |
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |