Палац Сенявських-Чарторийських
 | Ця стаття в процесі редагування користувачем [[Користувач:--Kminfo (обговорення) 07:16, 11 березня 2015 (UTC)|--Kminfo (обговорення) 07:16, 11 березня 2015 (UTC)]] певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Kminfo (внесок, журнали) о 10:27 UTC (4918409 хвилин тому). |
| Палац Сенявських-Чарторийських (Меджибіж) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 49°26′12″ пн. ш. 27°24′48″ сх. д. / 49.43667° пн. ш. 27.41333° сх. д.Координати: 49°26′12″ пн. ш. 27°24′48″ сх. д. / 49.43667° пн. ш. 27.41333° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | Хмельницька область: Летичівський район: селище Меджибіж | |||
| Стиль | Ренесанс, Псевдоготика | |||
| Засновник | Миколай Сенявський (гетьман) | |||
| Дата заснування | XVI століття | |||
|
Будівлі: | ||||
| Відомі мешканці | шляхетські роди Сенявські, Чарторийські | |||
| Статус | історико-культурний заповідник | |||
  Палац Сенявських-Чарторийських (Меджибіж) Палац Сенявських-Чарторийських (Меджибіж) (Україна) | ||||
 | ||||
Палац Сенявських-Чарторийських — палацовий комплекс XVI–XIX століть, який входить до складу замку в смт Меджибіж Летичівського району Хмельницька область. Пам'ятка архітектури національного значення, під номером 764/1.
Збудований у XVI столітті у стилі ренесанс, на основі більш давніх замкових споруд литовського періоду (барбакан і надбрамна вежа XIV століття). Неодноразово перебудовувався, у середині XIX століття набув рис псевдоготики.
Історія
Архітектура
Кругла вежа
У другій половині XIV століття князі Коріатовичі, які володіли Меджибожем, збудували на місці сучасної фортеці перший кам'яний замок, трикутний у плані, з вежами на кутах. З них збереглася у перебудованому вигляді лише східна вежа (донжон). Вежа триярусна, перекрита у першому ярусі хрестоподібними склепіннями, у верхніх ярусах по балках. Будівельні матеріали — вапняк і жолобчаста цегла.
Оскільки фортецю побудовано на схилі з пониженням рівня землі близько 12 метрів у східному напрямку, то при пізнішому плануванні подвір'я найдавніші яруси Круглої вежі опинилися з заходу під землею, а зі сходу — за прибудованим бастіоном.
Під час будівництва палацу Круглу вежу було надбудовано, а у XIX столітті завершено декоративними зубцями та конусоподібним дахом.
Барбакан
Барбакан, який у первісному вигляді виступав перед Круглою вежею, захищав підступи до замкової брами. Він був прямокутною у плані спорудою, розміром 10 х 8 метрів у плані і 10 метрів висотою, накритий коробовим склепінням. Під склепінням розміщувалися бойові галереї. Одвірки барбакану мають прорізи шириною 28 сантиметрів, в яких рухалася герса. Для руху герси слугував підйомний пристрій. Матеріал будівлі — вапняк.
У ході розбудови фортеці в XVII столітті в'їзну браму було влаштовано у західній частині замку, а навколо барбакану прибудовано триярусний п'ятипелюстковий бастіон. Над барбаканом у XVII столітті надбудовано головну («бенкетну») залу палацу.