Летичівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Летичівський район
Letychivskiy rayon gerb.png Flag of Letychiv raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6823000000
Утворений: 1923 р.
Населення: 27 762 (на 1.01.2017)
Площа: 951 км²
Густота: 30.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3857
Поштові індекси: 31500—31554
Населені пункти та ради
Районний центр: Летичів
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Смт: 2
Села: 55
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 31500, Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Горького, 2, 2-01-15
Веб-сторінка: Летичівська РДА
Голова РДА: Матлаєва Ірина Дмитрівна
Голова ради: Крутоуз Микола Тодосович

Commons-logo.svg Летичівський район у Вікісховищі

Лети́чівський райо́н — район у Хмельницькій області. Центр — смт Летичів. Населення району становить 34 588. Густота населення 36.41 осіб/км².

У районі 2 селищних і 19 сільських рад; 2 селища міського типу і 55 сіл.

13 серпня 2015 року на території району утворено дві об'єднані територіальні громади — Летичівську (Летичів і 13 сільрад) та Меджибізьку (Меджибізька селищна і 6 сільських рад).

Населені пункти, зняті з обліку[ред.ред. код]

  • Вишневе (2004)

Історія[ред.ред. код]

Селища міського типу Летичів і Меджибіж — одні з найдавніших поселень на Поділлі. Перші писемні згадки про Летичів датують 1265 роком, а про Меджибіж — 1146 роком. У ХІІ-ХІІІ ст. територія сучасного Летичева входила до складу Болохівської землі. Захопивши у 1362 році край, литовські феодали будують у Летичеві фортецю, яка з 1411 року згадується в різних документах. З 1429 року Летичів віднесено до категорії міст.

Після загарбання Західного Поділля шляхетською Польщею (1434 р.) Летичів стає повітовим центром Подільського воєводства. У 1466 році королівський уряд надає Летичеву магдебурзьке право.

Після загарбання Поділля Російською імперією з травня 1795 року Летичів стає повітовим містом Подільського намісництва, а з грудня 1796 року — Подільської губернії. 1796 року затверджується герб Летичева.

В кінці XIX ст. в Летичеві налічувалось 641 будинок, 80 лавок, 14 постоялих будинків, проживало 8731 чоловік населення. За даними статистики, в 1905 році промисловість Летичева складалася з 15 підприємств. За числом працюючих найбільшими вважалися: пивоварний завод, тютюнова фабрика, млин.

В 1917 році територія сучасного Летичівського району входить до складу Української Народної Республіки.

31 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Голенищеве, Сахни, Майдан-Вербецький, Ялинівку, Лісо-Березівку, Розсохувату теперішнього Летичівського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань територія району надовго окупована більшовицькими загарбниками.

За реформою 1922–1925 років відбувся перехід 4-ступеневої (губернія-повіт-волость-село) до 3-ступеневої (округ-район-село) системи управління. Летичів стає районним центром.

У 1923 році у сучасних межах Летичівського району було створено Летичівський і Меджибізький райони.

У 1926 році в Летичеві працювали два млини, тютюнова і гільзові фабрики, цегельний і пиво-медовий завод, кар'єр з добування вапняку та інші підприємства.

В 1932–1933 район потерпає від радянського голодового геноциду.

Протягом перших п'ятирічок значно зросло виробництво промислової продукції. Її випуск у 1940 році збільшився у 40,9 раз порівняно з 1913 роком.

Після впертих боїв 17 липня 1941 року радянські війська залишили Летичів.

Німці вбили і замучили в Летичеві понад 7 тис. осіб. У концтаборі, влаштованому за мурами монастиря, вони закатували і вбили понад 2 тисячі полонених солдат і офіцерів Червоної Армії. На каторжні роботи було вивезено понад 2,5 тисячі юнаків і дівчат.

23 березня 1944 року війська 18-ї армії 1-го Українського фронту захопили смт Летичів. У березні 1944 року відновили діяльність райком КП(б) України та виконком районної Ради депутатів трудящих. Збитки, заподіяні гітлерівцями народному господарству Летичівщини становили 100 млн крб. Не повернулися з війни до своїх домівок 3712 летичівців. Понад 400 летичівців, що брали участь у війні на боці СРСР, було відзначено радянськими нагородами. А п'ятьом уродженцям краю було надано звання Героя Радянського Союзу.

У 1959 році до Летичівського району було приєднано Деражнянський, Старосинявський та Меджибізький райони.

У 1967 році Деражнянський і Старосинявський райони знову стали окремими районами.

З 24 серпня 1991 року район є адміністративно-територіальною одиницею незалежної України.

Транспорт[ред.ред. код]

Районом проходить автошлях E50.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Летичівського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 74,36% (проголосували 17 423 із 23 431 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 54,04% (9 415 виборців); Юлія Тимошенко - 21,74% (3 788 виборців), Олег Ляшко - 11,24% (1 958 виборців), Анатолій Гриценко - 4,28% (745 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,88%. [1]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 94 пам'ятки історії. Зокрема це три могили жертв голодомору, могили У.Кармалюка та І.Бешта, могила воїна УПА, могила жертв голокосту, 7 ДОТів, місце розташування концтабору військовополонених, 54 пам'ятки — могили вояків Червоної Армії та пам'ятні знаки на честь воїнів-односельчан.

У Летичівському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 4 пам'ятки архітектури.

Основні історичні та історико-архітектурні пам'ятки:

  • історії: 4
  • архітектури: 18
  • культури: 4
  • природи: 8
  • археології: 3
  • монументального мистецтва: 2.

Примітки[ред.ред. код]

  1. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-15. 

Посилання[ред.ред. код]

Старокостянтинівський район Старосинявський район
Хмельницький район Gray compass rose.svg Вінницька область
(Літинський район)
Деражнянський район