Марк Рібу

Марк Рібу
Marc Riboud
Файл:Riboud.jpg
Ім'я при народженні	фр. Marc Eugène Riboud
Народився	1923 Ліон, Франція
Помер	30 серпня 2016(2016-08-30) (93 роки) XIII округ Парижа, Париж, Франція ·хвороба Альцгеймера
Громадянство	Франція
Діяльність	фотограф, фотокореспондент
Сфера роботи	фотографія і фотожурналістика
Alma mater	Центральна школа Ліону (1948) і Collège-lycée Ampèred
Членство	Magnum Photos
Брати, сестри	Antoine Riboudd і Jean Riboudd
У шлюбі з	Barbara Chase-Riboudd і Catherine Chained
Учасник	війна у В'єтнамі
Нагороди	премія Люсіd (2006) prix Nadar Gens d'imagesd (2012) Sony World Photography Awardsd (2009) Infinity Awardsd (2013)
Сайт: marcriboud.com
Марк Рібу у Вікісховищі

|Lib= |Член КПРС:=

Марк Рібу́ (фр. Marc Riboud) — фотограф, фотокореспондент, один з кращих представників французької школи фотографії та один з кращих фоторепортерів у світі.

Здобувши освіту інженера, останні 60 років свого життя він присвячує фотомистецтву. Коли Марку виповнилося 13 років, батько подарував йому свою камеру Vest Pocket Kodak часів Першої світової війни. Саме за допомогою цієї фотокамери Рібу зробив перші знімки. У 1952 році відбулася його доленосна зустріч з Анрі Картьє-Брессон, завдяки якому Рібу потрапив в легендарне агентство «Магнум». Марк Рібу отримав численні нагороди як в США, так і в Європі, а його роботи визнані одними з найбільш знакових фотографій нашого часу.

Біографія

Рібу і Франція

Марк Рібу народився в Ліоні, Франція у 1923 році. У 1937 році зробив свої перші фотографії. За легендою найперші знімки Марка Рібу відразу потрапили на всесвітню виставку в Парижі у 1937 році. Йому було всього 14 років. Але від кар'єри професійного фотографа його відокремлювали ще 14, на які припали війна, участь в Опорі, навчання на інженера в ліонській Ecole Centrale і робота на заводі. 1943—1945 Рібу — активний учасник Французького Опору. 1945—1948 він навчається інженерній справі в Ecole Centrale і до 1951 працює в Ліоні інженером.

У 1951 отримав премію за фотографію на Ліонському фестивалі — тоді він вирішив, що буде вільним фотографом. Пішов із заводу і поїхав в Нью-Йорк, де фотографію вже визнали мистецтвом і виставляли в музеях. В 1952 приїжджає в Париж, де зустрічається з Анрі Картьє Брессон і Робертом Капою і входить до складу агентства «Магнум Фото» (Magnum Photos) — перше в світі фотоагентство, що славилось репортажними знімками. Робота в Магнум — одне з вищих визнань діяльності фотографів. Саме Капа і запросив його вступити в Magnum Photos. Пізніше він дослужився до посади магнумовського президента, і це не випадково. Марк Рібу став втіленням репортерських принципів знаменитого фотокооперативу: репортер — це очевидець події, ніяких постановок і ніяких маніпуляцій з відзнятою плівкою.

Він прославився в 1953 році. Перша публікація в Life — його фотографія на обкладинці «Маляр на Ейфелевій вежі». Його почали друкувати Life, Geo, National Geographic.

Рібу і світ

З 1955 року подорожує по Африці та Азії.

Марк Рібу був очевидцем багатьох історичних подій. У 1957 він — чи не першим з європейських фотографів — відправився в маоїстський Китай і потім не раз туди повертався, зафіксувавши всі стадії культурної революції. Побував в СРСР, у 1960 і 1968 році, і щось особливе розгледів в обличчях московських дворнічіх: здається заметіль, що замітає Червону площу, замітає і хрущовську відлигу. У 1968 ,1972 і 1976 їздив до В'єтнаму, але прославився не тільки знімками жахів війни, звірств в'єтконгівців і звірств американських морських піхотинців, а й кадрами з антивоєнних демонстрацій у Вашингтоні восени 1967 року. Особливо одним — з дівчиною-студенткою, що вийшла з квіткою в руках проти шеренги солдатів з автоматами.

Був у воюючому за незалежність Алжирі і в Ірані часів ісламської революції.
Туреччина і Камбоджа, Афганістан і Японія, Мексика і Нігерія, Індія і Аляска — Рібу об'їздив весь світ. І весь світ побачив себе, як у дзеркалі, в його репортажах на сторінках Life, Geo, National Geographic, Paris-Match і Stern.

З 1959 віце-президент Magnum до 1973 року. З 1975—1976 президент Magnum.

У 1980—1998 він відвідує Тибет, Камбоджу, Центральну Азію, Китай.

Живе і працює у Франції.

Як політичний фоторепортер Марк Рібу роз'їжджає по всьому світу і робить репортажі. Він не лише спіймав своєю фотокамерою найважливіші події планети, але передав дух часу, емоційний і чуттєвий світ, створив чудові портрети, міські і природні пейзажі, жанрові знімки, що відрізняються витонченістю вибраних ракурсів та композицій.

Пройшовши свого часу крізь усі гарячі точки планети, Марк Рібу примудрявся залишатися поетом і ліриком. У цьому він був справжнім французом — з тих, що насвистують легковажну пісеньку на барикадах.

Творчість

Фотографія

Файл:M.R.Eiffel tower.jpg

«Маляр на Ейфелевій вежі»

Бачити можна по-різному. Для мене бачити і фотографувати гарне обличчя або туманний пейзаж викликає такі відчуття, неначе я слухаю музику. Це допомагає мені жити.

Марк Рібу робив кадри важливих історичних подій, але в той же час, він любив зняти моменти з повсякденного життя. Його фотографії розкривають пристрасть до пізнання світу, до вираження істинного співчуття людині в його життєвій боротьбі, сильну спрагу розуміти й осмислювати. Але водночас Марк Рібу — це «скромний» фотограф, який шукає притулку за об'єктивом камери: він бажає бачити, не бажаючи бути побаченим. Сам майстер говорив:

Я розривався між страхом надто наблизитися до людей, але щось інше примушувало мене підійти ближче, щоб придивитися.

Рібу подорожував по всьому світу, запам'ятовуючи гармонію пейзажів і красу образів. Він став одним з перших західних фотографів, які потрапили в Китай після Культурної революції 1949 року. Його ранні фотороботи укупі зі знімками, зробленими під час наступних поїздок до Китаю, малюють унікальну, захоплюючу картину країни, яка переживає кардинальні зміни. При цьому фотографії ніколи не втрачають свого поетичного погляду на світ, що чітко простежується в циклі фотографій мальовничої місцевості Хуаншань.

Його знімки всеосяжні, вони представляють детальну картину життя людини, її місця існування. Ніякої героїзації, в центрі — просто людина, разом з тим кожен персонаж індивідуальний в своїй долі, переживанні, мікрокосм в навколишньому макросвіті. Рібу двічі нагороджувався престижною премією Overseas Press Club Award.

Роботи Марка Рібу експонувалися на численних колективних, а також на його персональних виставках у США, Європі і Японії. Варто згадати окрему персональну виставку «Марк Рібу — 50 років фотографії» в Парижі (Maison Européenne de la Photographie) в 2004 році, а також експозицію в Музеї сучасного мистецтва в Парижі (Musee d'art moderne de la ville de Paris) у 2009 році. Фотографії Марка Рібу знаходяться в престижних колекціях таких музеїв, як Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA), Чиказький Інститут Мистецтва (Art Institute ofChicago), Паризькій національній бібліотеці (Bibliotque National de Paris) і багатьох інших.

Книги

Марк Рібу опублікував численні книги, у тому числі найбільш відомі: «Хуан Шань, Небесні Гори», «Ангкор, буддійська безтурботність», «Сорок років фотографії в Китаї», «Шанхай завтра» та ін.

Цікаві факти

• Перший знімок Марк Рібу зробив в 13 років на довоєнний Kodak.
• У віці 86, французький фотограф щоранку вішає на шию Canon EOS 300. Камера діє як противага, тягнучи його вперед через дверний проріз у Вищій школі журналістики Каліфорнійського університету в Берклі.
• Він був одним з перших західних фотографів, що побачили Китай під час культурної революції, він водив машину від Аляски до Мексики, а в 1960-х років він відвідав не лише Африку, але й зони військових дій у Камбоджі, Північний і Південний В'єтнам.

Посилання

• Офіційний сайт
• [1]
• [2]
• «Война и мир» в объективе Марка Рибу", Александра Черепнина [3]
• Журнал «Коммерсантъ Weekend», № 13 (109), 10.04.2009, Анна Толстова[4]
• [5]
• «РОДНАЯ ГАЗЕТА» № 11(284), 16 июня 2010 [6]
• Sam Whiting [7]
• Ulrich Clewing [8]
• [9]