Sarcasme

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:11, 2 листопада 2011, створена Sehrg (обговорення | внесок) (доповнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sarcasme
Основна інформація
Жанрпрогресивний рок, симфонічний рок
Роки1996 — дотепер
КраїнаЛіон, Франція
Мовафранцузька
ЛейблMusea Parallèle
СкладDavid Thomas
Guillaume Thomas
Marlene Bouchisse
Romain Silva
Julien Gerry
http://sarcasmegroupe.free.fr/

«Sarcasme» (Сарказм) — французький рок-гурт напрямку симфонічний прогресивний рок.

Біографія

Гурт утворився в 1996 році, коли зібрались Гійом (фр. Guillaume), який грав на гітарі, Жюльєн (фр. Julien), який грав на бас-гітарі та інші молоді люди, які приєдналися досить швидко. Гурт був названий Rattle Sneack (гримуча змія). Потім, в 1997 році, приєднався Девід (брат Вільяма), він займався гітарою, кларнетом і співом. Гурт тоді називався Norisor. У 1998 році Ромен (фр. Romain) приєднався до гурту (грав на барабанах). Саме тоді гурт взяв назву Sarcosme. Марлен (фр. Marlene) укомплектувала гурт в 2000 році, граючи на флейті. З тих пір склад гурту залишався стабільним. Все це означає, що більшість з музикантів знайомі ще зі школі в Глезе.

Учасники гурту самоучки на практиці, які працюють "на слух". Метод роботи музикантів: працювали кожен день наполегливо і невпинно, аж поки результат не почне влаштовувати всіх. Sarcasme пише вірші, але музика для них має пріоритет над словами, спершу їхні ідеї виражаються музикою, а потім словами. Музиканти не "живуть з музики", всі вони працюють в різноманітних сферах і багато з того, що заробляють вкладають в музику. Принаймні, музиканти вільні від того, щоб при написанні композицій зважати на їх комерційність чи некомерційність.

Альбом Mirage, 2006

Звук альбому «Mirage» надзвичайно пов'язаний з типовою французькою симфонічною прогресивною школою 1970-х років. Тому цей звук гурту може бути легко пов'язаний з музикою Ange, Pulsar і Mona Lisa. Та все ж гітара Guillaume Thomas може залучити флойдівського слухача, в той час як флейта звучить схоже на Focus. Нарешті, важчі гітарні партії можуть нагадати щось, що міг би видобути Deep Purple кілька десятиліть тому. В результаті альбом, при змішуванні багатьох впливів, є збалансованим і цікавим. Особливо, для шанувальників вінтажного французького симфонічного прогресивного року. Сарказму вдалося створити добре побудовану музику, де гітара та флейта грають провідну роль, а вокал додає емоційної глибини.

Композиції

1 — Tempête 5'33
2 — Sérénité 7'35
3 — Reviens-Tu Vers Moi ? 3'49
4 — Mirage 3'12
5 — Un Instant De Pose 5'50
6 — La Douce Chaleur Du Soleil 5'22
7 — L'Infinie 5'09
8 — Renaissance 3'33
9 — Clair-Obscur 3'49

Загальний час звучання 43:52

Музиканти

— David Thomas / основні вокали, гітари, кларнет
— Guillaume Thomas / гітари, вокали
— Marlene Bouchisse / флейта, вокали
— Romain Silva / барабани, вокали
— Julien Gerry / бас-гітара

Джерела