Список послів Перу в Німеччині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посол Перу у Федеративній Республіці Німеччина
Посаду обіймає
Августо Давід Теодоро Арсуб'яга Шойх
від 02022-12-2525 грудня 2022
Ministry of Foreign Affairs
Mohrenstraße 42, Berlin
Призначає Президент Перу
Приводить до посади Педро Хосе Кальдерон
Створення 01871-01-1313 січня 1871
(у якості Повноважного Міністра,)
Вебсайт Embassy of Peru in Germany

Надзвичайний та Повноважний Посол Перу у Федеративній Республіці Німеччина є офіційним представником Республіки Перу при Федеративній Республіці Німеччина.

Перу офіційно встановило двосторонні відносини ще з попередниками сучасної Німеччини у 1828 році,[1] зокрема з Північнонімецьким союзом у 1870 році (на заміну якому згодом прийшла Німецька імперія)[2] та з того часу підтримувало дипломатичні відносини, окрім двох випадків, коли Перу розривало свої відносини: 5 жовтня 1917 року, внаслідок Першої світової війни (пізніше відновлено з Веймарською республікою 28 травня 1920 року)[3][4][5] та 24 січня 1942 року, внаслідок оголошення Німецьким рейхом війни проти Сполучених Штатів під час Другої світової війни.

Після Другої світової війни відносини були відновлені 31 січня 1951 року з Федеративною Республікою Німеччина.[6][7]Після перуанського перевороту 1968 року та встановлення Революційного уряду Хуана Веласко Альварадо відносини з Німецькою Демократичною Республікою також були встановлені 28 грудня 1972 року.[8][9][10]

Список представників[ред. | ред. код]

Ім'я Портрет Початок терміну Кінець терміну президент Примітки
Педро Хосе Кальдерон 01871-01-1313 січня 1871 01872-08-1212 серпня 1872 Хосе Бальта
Хосе Антоніо де Лаваль 01873-10-077 жовтня 1873 01875-08-1212 серпня 1875 Мануель Пардо Дружина Лавалья, Маріана Пардо-і-Лаваль, померла 31 березня 1875 року. Внаслідок цього Лаваль залишив свої обов'язки в Перуанському представництві в Санкт-Петербурзі (також акредитованому в Німеччині) і наступного року виїхав до Перу.[2]
Лусіано Бенжамін Сіснерос </img> 01882-05-022 травня 1882 ? Лізардо Монтеро
Анібал Вільєгас. 01891-10-1414 жовтня 1891 01899-12-2828 грудня 1899 Ремігіо Моралес Бермудес.
Торібіо Санц 01901-05-1010 травня 1901 01903-10-2929 жовтня 1903 Едуардо Лопес де Романья.
Андрес Авеліно Касерес </img> 01911-05-088 травня 1911 01914-08-1717 серпня 1914 Августо Б. Легія Також акредитований в Австро-Угорщині .[11][12]
Віктор Андрес Белаунде </img> 01914-06-099 червня 1914 01914-08-1717 серпня 1914 Оскар Р. Бенавідес Представництва Австро-Угорщини та Німеччини були розділені 15 квітня 1914 року[13]
Алехандро фон дер Гейде 01914-11-1717 листопада 1914 01917-10-066 жовтня 1917 Оскар Р. Бенавідес. Останній представник Перу в Німеччині та Австро-Угорщині до розриву дипломатичних відносин внаслідок Першої світової війни .[12]
(Дипломатичні відносини розірвані 5 жовтня 1917 р.; відновлені 28 травня 1920 р.)
Хосе Варела і Орбегозо 01920-05-2828 травня 1920 ? Аугусто Б. Легія
Агустін Ганоза і Каверо 01921 1921 01922 1922 Августо Б. Легія.
Сельсо Гіль Пастор 01929 1929 01931 1931 Аугусто Б. Легія
Енріке Гільдемейстер Мюллер серпень 1931 01937 1937 Луїс Мігель Санчес Серро
Енріке Ґільдемейстер Мьоллер 01938-03-044 березня 1938 01942 1942[1] Оскар Р. Бенавідес Перуанське представництво в Ніімеччині було закрито в лютому 1942 року. Останній співробітник покину представництво в червні того ж року. Обов'язки з підтримання зовнішньополітичних зносин з Німеччиною було передано посольству Перу в Швейцарії.[1]
(Дипломатичні відносини розірвані в січні 1942 р.; відновлені в 1951 р.)

Німецька Демократична Республіка (1972—1990)[ред. | ред. код]

Ім'я Портрет Початок терміну Кінець терміну президент Примітки
Енріке Гільдемейстер Мюллер. 01972 1972 ? Хуан Веласко Альварадо Як посол.[14]
Рікардо Вальтер Стаббс Вега b. 2 липня 1984 р.[15] 01988-05травня 1988[16] Алан Гарсія Як посол[17][18][19] або надзвичайний і повноважний посол.[20][21] Під час його перебування на посаді у Посольстві Перу (також акредитоване в Болівії після 1973 року) було розташоване на Otto-Grotewohl-Straße 5, 108 Berlin-Mitte (у 1984 році),[22] пізніше на Шадовштрассе 6/IV (у 1988 році).[23] Одного разу посольство було відкликано у 1986 році через інцидент із контрабандою зброї.[24]
Хайме Качо-Соуса К 01988-05-2828 травня 1988 ? Алан Гарсія Як надзвичайний і повноважний посол[25] У 1984 році він був послом у Чехословаччині .[26]

Федеративна Республіка Німеччина (1951–тепер)[ред. | ред. код]

Ім'я Portrait Term begin Term end President Notes
Луїс Феліпе Ланата Куді 01951-06-1414 червня 1951 01953 1953[27] Мануель А. Одрія
Гонсало Нарсісо де Арамбуру і Росас 01953-08-2121 серпня 1953 01955 1955 Мануель А. Одрія
Луїс Феліпе Ланата Куді 01955 1955 01958 1958 Мануель А. Одрія
Хорхе Фернандес Столл-Ноттман липень 1958 01960 1960 Мануель Прадо і Угартеше
Lanata Coudy, Luis FelipeLuis Felipe Lanata Coudy 01961 1961 01961 1961 Мануель Прадо і Угартеше
Elguera MacParlin, Juan IgnacioJuan Ignacio Elguera MacParlin 01961-06червня 1961 01963 1963 Мануель Прадо і Угартеше
Уолтер Пеньялоза 01963 1963 01969 1969 Фернандо Белаунде Террі
Альберто Вагнер де Рейна 01969 1969 01972 1972 Хуан Веласко Альварадо [28]
Губерт Віланд Альзамора 01972-03-077 березня 1972 01976 1976 Хуан Веласко Альварадо
Хоакін Гередія Кабьєсес 01976 1976 01978 1978 Франсіско Моралес Бермудес
Аугусто Енріке Мореллі Пандо 01979 1979 01982 1982 Франсіско Моралес Бермудес
Енріке Фернандес де Паредес Кабельо 01982 1982 01988 1988 Фернандо Белаунде Террі
Габріель Ігнасіо Гарсія Пайк 01988 1988 01991 1991 Алан Гарсія Останній перуанський амбассадор розділеної Німеччини
Луїс Сільва-Сантістебан Гарсія-Семінаріо 01992 1992 02000 2000 Альберто Фуджіморі
Альфредо Новоа-Пенья. 02001 2001 02003 2003 Алехандро Толедо
Губерт Віланд Конрой 02002 2002 02003 2003 Алехандро Толедо
Карлос Альберто Ігерас Рамос 02004-03-1010 березня 2004 02006-09-2828 вересня 2006 Алехандро Толедо Федеріко Кауфманн Дойг
Федеріко Кауфманн Дойг 02006-12-011 грудня 2006 02009-01-2121 січня 2009 Алан Гарсія
Хосе Луїс Перес Санчес-Серро 02009-03-2828 березня 2009 02011 2011 Алан Гарсія
Хуліо Муньос Дікон 02011-05-1919 травня 2011 02012 2012 Ольянта Умала
Хуліо Муньос Дікон 02012-03-066 березня 2012 ? Ольянта Умала
Елмер Шіалер Сальседо 02017-02-011 лютого 2017 02022-12-2323 грудня 2022 Мартін Віскарра
Аугусто Давід Теодоро Арзуб'яга Шойх 02022-12-2525 грудня 2022 діючий Діна Болуарте [29]
  • Список послів Німеччини в Перу
  • Список послів Перу в Австрії
  • Список послів Перу в Угорщині
  • Список послів Перу в Радянському Союзі
  • Список послів Перу в Чехословаччині
  • Список послів Перу в Югославії
  • Список послів Перу в Болгарії
  • Список послів Перу в Албанії
  • Список послів Перу в Румунії
  • Список послів Перу в Польщі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Novak, Fabián (2004). Las relaciones entre el Perú y Alemania (1828–2003) (ісп.) (вид. 1st). Lima: Fondo Editorial PUCP. ISBN 9789972426346.
  2. ↑ а б Adins, Sebastien (2019). Las relaciones entre el Perú y Rusia (ісп.) (вид. 1st). Konrad Adenauer Stiftung, PUCP. ISBN 978-9972-671-59-3.
  3. ↑ Ruptura de relaciones diplomáticas con el gobierno imperial de Alemania (ісп.) (вид. 1st). Lima: Imp. Americana, Ministerio de Relaciones Exteriores. 1918.
  4. ↑ La Primera Guerra Mundial y el Perú. Blog PUCP. 4 липня 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2014.
  5. ↑ Silva, José Miguel (16 березня 2015). La Primera Guerra Mundial y sus huellas en el Perú. El Comercio.
  6. ↑ Recuerdos de guerra en el Perú: "Recibíamos las noticias en el cinema". El Comercio. 10 травня 2010.
  7. ↑ Peru: Steckbrief. Auswärtiges Amt.
  8. ↑ Novak, Fabián (2004). Las relaciones entre el Perú y Alemania (1828–2003) (ісп.) (вид. 1st). Lima: Fondo Editorial PUCP. ISBN 9789972426346.
  9. ↑ Peru: Steckbrief. Auswärtiges Amt.
  10. ↑ de la Flor Valle, Miguel A.; Korth, Gerhard (1972). Acta Declarativa Sobre el Establecimiento de Relaciones Diplomáticas Entre el Perú y la República Democrática Alemana (PDF) (ісп.). Ministry of Foreign Affairs.
  11. ↑ Cáceres, conductor nacional (ісп.). Comisión Permanente de la Historia del Ejército del Perú. 1984. с. 327.
  12. ↑ а б Boletin del Ministerio de Relaciones Exteriores, Números 52-54 (ісп.). Ministerio de Relaciones Exteriores. 1914. с. 111—112.
  13. ↑ Boletín, Números 1-60 (ісп.). Ministry of Foreign Affairs. 1920. с. 45.
  14. ↑ Quién es quién? (ісп.). Т. 1. Peru Reporting E.I.R.L. 1992. с. 26. Como Diplomático: Encargado de Negocios en Canadá, El Salvador y Panamá (1955); Embajador en Reino de Dinamarca (1969), Venezuela (1974), Costa Rica (1972) y República Democrática Alemana (1972).
  15. ↑ REPUBLIK PERU: Mitteilung über das Gespräch zwischen dem Präsidenten der Volkskammer der Deutschen Demokratischen Republik, Horst Sindermann, und dem Präsidenten des Senats der Republik Peru, Ricardo Monteagudo, in Berlin 2. Juli 1984. Dokumente zur Aussenpolitik der Deutschen Demokratischen Republik. Staatsverlag der Deutschen Demokratischen Republik / Neues Deutschland. 32: 398. 1987.
  16. ↑ Leaders Attend USSR Ambassador's Reception. Daily Report: East Europe (Numbers 84–94). 9 травня 1988. с. 26.
  17. ↑ Daily Report: East Europe. Т. 115—125. The Service. 1987.
  18. ↑ International Meeting for Nuclear-Weapon-Free Zones: Berlin, 20-to 22 June 1988: a documentary account. Liaison Office of the International Meeting for Nuclear-Weapon-Free Zones. 1988. с. 320.
  19. ↑ Erich Honecker receives New Year greetings from diplomatic corps. Foreign Affairs Bulletin. 27—28: 17. 25 лютого 1988.
  20. ↑ Aussenpolitische Korrespondenz (нім.). Das Ministerium. 1988. с. 17.
  21. ↑ Börsenblatt für den deutschen Buchhandel (нім.). Т. 155. Verlag des Börsenvereins der Deutschen Buchhandler. 1988. с. 433. ISBN 9783343002658.
  22. ↑ Lambert's World of Trade, Finance & Economic Development. Т. 2. Lambert Publications, Incorporated. 1984. с. 272.
  23. ↑ The Europa Year Book 1988: A World Survey. Т. 1. Europa Publications. 1988. с. 1143. ISBN 9780946653416.
  24. ↑ Perú retira a su embajador en la RDA por un supuesto envío de armas a la guerrilla. El País. 14 серпня 1986.
  25. ↑ Cronología de las relaciones internacionales del Perú (ісп.). Т. 2. El Centro. 1988. с. 18. 28 de Mayo: Se nombró Embajador Extraordinario y Plenipotenciario del Perú en la República Democrática Alemana, al Embajador en el Servicio Diplomático de la República, Jaime Cacho Sousa. (El Peruano - Resolución Suprema № 230-88-RE)
  26. ↑ Anuario del Centro de Estudios Martianos, Números 7-8 (ісп.). Centro de Estudios Martianos. 1984. с. 359. [...] tras decirle que siempre había sido un fervente admirador de Martí, se le identificó como Jaime Cacho-Sousa C., embajador de Perú en Checoslovaquia.
  27. ↑ Bringmann, Tobias C. (2001). Handbuch der Diplomatie, 1815–1963: Auswärtige Missionschefs in Deutschland.
  28. ↑ Gonzáles Umeres, Luz (2008). Mercurio peruano, Número 521 (ісп.). Universidad de Piura. с. 10. Desde 1964 hasta 1972 es miembro del Consejo Ejecutivo de la UNESCO en París. De 1966 a 1968 es embajador ante la UNESCO en París y en Grecia, Atenas. De 1969 a 1972 es embajador del Perú en la República Federal de Alemania y en Grecia. En 1972 es embajador del Perú en Colombia hasta 1975. A partir de 1975 hasta 1978 es embajador del Perú en Yugoslavia y Albania. De 1976 a 1980 es miembro del Consejo Ejecutivo de la UNESCO en París.
  29. ↑ Nombran embajadores en cuatro países. El Peruano. 25 грудня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_послів_Перу_в_Німеччині&oldid=41016405