Neues Deutschland

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
нім. Neues Deutschland[1]

Neues Deutschland (2020-07-13).svg

Логотип

Bundesarchiv Bild 183-T0220-0307, Abschaffung der Lebensmittelmarken, Artikel im Neuen Deutschland.jpg


Країна Flag of East Germany.svg НДР і Flag of Germany.svg Німеччина
Тип щоденна газета
Мова німецька[1]
Політична належність соціалізм і соціал-демократія
Видавець Соціалістична єдина партія Німеччини
Формат Rhenishd

Засновано 23 квітня 1946
Засновник Соціалістична єдина партія Німеччини
Головний редактор Лотар Біскі
Головний офіс Verlagsgebäude Neues Deutschlandd і Берлін
ISSN 0323-3375

neues-deutschland.de(нім.)
Нагороди
CMNS: Neues Deutschland у Вікісховищі
Будівля видавництва газети «Neues Deutschland» в Берліні

«Neues Deutschland» (нім. Neues Deutschland«Нова Німеччина», скорочено ND) — щоденна німецька газета. Поцизіонує себе як щоденна соціалістична газета.

Історія[ред. | ред. код]

«Neues Deutschland» була допущена окупаційною владою до друку в 1946 на хвилі об'єднання в Совєцькій зоні окупації Німеччини Соціал-демократичної партії Німеччини і Комуністичної партії Німеччини в Соціалістичну єдину партію Німеччини. Перший номер центрального органу СЄПН побачив світ 23 квітня 1946 незабаром після установчого з'їзду партії. Газети СДПН «Дас Фольк» і КПН «Дойче Фольксцайтунг» припинили своє існування.

У НДР газета була одним з найбільш важливих інструментів пропаганди, що використовувалися СЄПН і Радою Міністрів НДР. Газета повністю концентрувалася на висвітленні діяльності керівництва партії і держави. Доходило до того, що в одному єдиному номері за 16 березня 1987, що висвітлював відкриття Лейпцизького ярмарку, була опублікована 41 фотографія голови Державної ради і генерального секретаря СЄПН Еріха Гонеккера. Впливову посаду головного редактора газети займали партійні і державні чиновники вищого рангу: Рудольф Ґернштадт, Ґеорг Штиб, Герман Аксен, Йоахім Герман і Ґюнтер Шабовскі. Від інших друкованих видань «Neues Deutschland» вигідно відрізнялася великим форматом і високою якістю паперу і друку.

До об'єднання Німеччини «Neues Deutschland» виходила накладом в один мільйон примірників і займала друге місце за накладом серед щоденних газет НДР після молодіжної газети «Юнге Вельт». Після падіння Берлінської стіни тираж «Neues Deutschland» поступово знизився і становить нині близько 43 тисяч. Більшості її сучасних читачів вже перевалило за шістдесят.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Burghard Ciesla, Dirk Külow: Zwischen den Zeilen. Geschichte der Zeitung „Neues Deutschland“. Das Neue Berlin, Berlin 2009, ISBN 3-360-01920-2.
  • Anke Fiedler, Michael Meyen (Hrsg.): Fiktionen für das Volk: DDR-Zeitungen als PR-Instrument, Fallstudien zu den Zentralorganen Neues Deutschland, Junge Welt, Neue Zeit und Der Morgen. Lit Verlag, Berlin 2011, ISBN 3-643-11077-4.
  • Christoph Marx: Politische Presse im Nachkriegsberlin 1945–1953, Erik Reger und Rudolf Herrnstadt. ibidem-Verlag, Stuttgart 2016, ISBN 978-3-8382-0985-2.
  • Elmar Otto: Nachrichten in der DDR. Eine empirische Untersuchung über „Neues Deutschland“, Verlag Wissenschaft & Politik, Köln 1979 (Bibliothek Wissenschaft und Politik, Band 11), ISBN 3-8046-8560-9.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0323-3375