Спорне
| селище Спорне | |
|---|---|
| рос. Спорное | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Магаданська область |
| Муніципальний район | Ягоднинський район |
| Код ЗКАТУ: | 44 222 566 |
| Код ЗКТМО: | 44722000151 |
| Основні дані | |
| Населення | 0 осіб (2014)[1] |
| Поштовий індекс | 686214 |
| Географічні координати: | 62°20′28″ пн. ш. 151°06′21″ сх. д. / 62.34111111113877257° пн. ш. 151.10583333335776501° сх. д.Координати: 62°20′28″ пн. ш. 151°06′21″ сх. д. / 62.34111111113877257° пн. ш. 151.10583333335776501° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+10 |
| Висота над рівнем моря | 944 м |
| Мапа | |
  Спорне  Спорне | |
|
| |
Спорне (рос. Спорное) — селище (у 1953–2011 роках — селище міського типу) в Ягоднинському районі Магаданської області.
Географічні координати: 62°20' пн. ш. 151°05' сх. д. Часовий пояс — UTC+10.
Відстань до районного центру, селища Ягодне, становить 94 км, а до обласного центру — 440 км[2]. Через селище протікає річка Оротукан, а також струмок Спорний.
Назва селища походить від найменування струмка Спорний, правої притоки Оротукана. Водойма вперше була нанесена на окомірній карті геолога С. В. Новикова, а назва Спорний виникла в результаті суперечки між геологами щодо того, чи можна дістатися через верхів'я струмка до верхів'я річки Утина (права притоки Колими)[3].
У 1934 році селище використовується як перевалочна база, де зосереджувались вантажі, які мали згодом потрапити на копальні та рудники Головного Колимського копальневого управління «Цветметзолото»[4].
На початку 1936 року побудована автобаза, а в наступному році дизельна електростанція і розпочато будівництво котельної[4].
До початку 1940-х років здано в експлуатацію будинок культури і перші двоповерхові цегляні будинки[4].
Статус селища міського типу існував з 1953 по 2011 роки.
У 1993 році припинив існувати Спорнинський авторемонтний завод, а до 1995 року тут ще продовжували діяти середня школа, дитячий садок, лазня, котельна, нафтобаза і торгово-комерційне підприємство[4].
Чисельність населення за роками:
| 1959[5] | 1970[6] | 1979[7] | 1989[8] | 2002[9] | 2010[10] | 2014[1] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2280 | 2952 | 2916 | 2567 | 921 | 8 | 0 |
За даними перепису населення 2010 року на території селища проживало 8 осіб. Частка чоловіків у населенні складала 75% або 6 осіб, жінок — 25% або 2 особи[10].
- ↑ а б в Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Паспорт муниципального образования «Ягоднинский муниципальный район» за 2010–2014 гг. [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь северо-востока СССР. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1989. — С. 92. — 15 000 прим. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ а б в г Паникаров И. А. История поселков Центральной Колымы. — Магадан : АО «МАОБТИ», 1995. — С. 39-45.
- ↑ Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ а б Численность и размещение населения Магаданской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |