Срібні Пруди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Срібні Пруди
Gerb SerPrud.jpg Flag of Serebryanye Prudy (Moscow oblast).png
Герб Срібних Прудів Прапор Срібних Прудів
Serebryanye Prudy (MosOblast) 03-2014 img03-houses.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ: 46650151051
Код ЗКТМО: 46772000051
Основні дані
Час заснування: 1571
Населення 9358
Поштовий індекс 142970
Телефонний код +7 49667
Географічні координати: 54°27′ пн. ш. 38°44′ сх. д. / 54.450° пн. ш. 38.733° сх. д. / 54.450; 38.733Координати: 54°27′ пн. ш. 38°44′ сх. д. / 54.450° пн. ш. 38.733° сх. д. / 54.450; 38.733
Карта
Срібні Пруди (Росія)
Срібні Пруди
Срібні Пруди

Срібні Пруди (Московська область)
Срібні Пруди
Срібні Пруди

Срібні Пруди у Вікісховищі?

Срібні Пруди́ (рос. Серебряные Пруды) — селище міського типу, адміністративний центр міського округу Срібні Пруди Московської області Росії.

Населення — 9358 чол. (2015).

Залізнична станція

Розташоване на річці Осетр, поблизу федеральної автотраси Р22 «Каспій», на крайньому південному сході Московської області. Це найвіддаленіший від Москви районний центр Підмосков'я (160 кілометрів по Каширському шосе). Залізнична станція на лінії Ожерельє — Павелець.

Назва[ред. | ред. код]

Оригінальна назва Серебряные Пруды буквально означає «Срібні Ставки». Перша згадка належить до 1676 р.: як Серебряный Пруд. Очевидно, в селі мався ставок, а означення «срібний» може вказувати на його позитивну оцінку (цікаво, що в сусідній Рязанській області є село Серебрянь і річка Серебрянка). На плані Генерального межування 1790 року село вказане як Пруды, обозначена загата зі ставом, згадується про млини при ній. З 1862 року село називається тільки Серебряные Пруды. Вживання форми множини замість однини є звичайним для утворення назв поселень: наприклад, у розташованому неподалік на північ Озьорському районі є чимало «множинних» топонімів (Озьори, Гори, Білі Колодезі). Згаданий ставок існував до кінця XIX ст.[1].

У 1961 році селу Срібні Пруди надано статус робітничого селища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 244.