Озьори
| місто Озьори | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Розташування міста Озьори | |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | Міський округ Озьори | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46456000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46756000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1834 | ||||
| Статус міста | 1925 | ||||
| Населення | 25 721 (2014) [1] | ||||
| Площа | 12 км. кв. км²[2] | ||||
| Густота населення | 2143.42 чол./км² осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 140560, 140563 | ||||
| Телефонний код | +7 +7 49670 | ||||
| Географічні координати: | 54°51′ пн. ш. 38°33′ сх. д. / 54.850° пн. ш. 38.550° сх. д.Координати: 54°51′ пн. ш. 38°33′ сх. д. / 54.850° пн. ш. 38.550° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 120 м м | ||||
| Вебсторінка | ozery.info | ||||
|
| |||||
|
| |||||
.jpg)
.png)
Озьо́ри[3] (рос. Озёры) — місто обласного підпорядкування[4], центр міського округу Озьори та міського поселення Озьори Московської області Росії. Місто розташовано на лівому березі Оки, у 157 км на південний схід від Москви, залізнична станція.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадується у хроніці Коломенського повіту за 1578 рік як село Марвинське Озерко. З 1689 року належало боярину О. С. Шеїну, з 1727 р. — графам Скавронським, з 1824 р. — княгині Е. П. Скавронській-Багратіон (вдові князі П. І. Багратіона). 1851 року збудована кам'яна церква. У першій половині ХІХ століття з'явилась бавовняно-ткацька та текстильна фабрики. До початку ХХ століття Озьори сформувались як центр текстильної промисловості з повним виробничим циклом. У 1908 р. на 4 фабриках працювало близько 8,5 тисяч чоловік. З 1921 року робітниче селище, з 17 серпня 1925 року статус міста[5].
Символіка[ред. | ред. код]
Міське поселення Озьори має власну символіку: герб та прапор. Прапор міста Озьори затверджено 25 листопада 2008 року[6].
Міський округ[ред. | ред. код]
Міське поселення Озьори було утворено 28 лютого 2005 року. До його складу, окрім міста Озьори, яке є центром поселення входять також Селище Центральної садиби радгоспу «Озьори», села Александровка, Бабуріно, Комарево, Тарбушево[7].
Промисловість[ред. | ред. код]
У місті працює текстильна фірма «Ока», приладобудівельний завод «Полюс», є підприємства харчової промисловості та із виробництва будматеріалів.
Транспорт[ред. | ред. код]
Місто Озьори не має зручного транспортного сполучення, оскільки розташовано осторонь від федеральних автомобільних доріг, приблизно в 40 км. Місто має автобусне сполучення із Москвою — міжміські автобуси їдуть до станції метро Вихіно та Красногвардійська, орієнтовна тривалість дороги 2-2,5 години, однак на практиці вона може тривати до 5 годин. Окрім того є ряд приміських маршрутів до Коломни, Кашири та інших міст. В Озьорах є чотири міських автобусних маршрути. Також у місті добре розвинута мережа таксі. У місто також веде тупикова Озерська залізнична гілка, яка є відгалуженням Рязанського напрямку Московської залізниці довжиною 39 км, рух здійснюється на тепловозній тязі. Однак прямого залізничного сполучення з Москвою нема. З 8 червня 2009 року по лінії курсують рейкові автобуси між станціями Голутвін та Озьори. Здійснюється 4 рейси в день, тривалість подорожі 1 год 18 хв.[8].
Населення[ред. | ред. код]
| Рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926 | 14.1 | 1979 | 26.7 | 2001 | 27.7 | 2010 | 25.7 |
| 1931 | 18.8 | 1989 | 28.2 | 2003 | 25.7 | 2011 | 25.8 |
| 1939 | 22.6 | 1992 | 28.5 | 2005 | 25.9 | 2012 | 25.7 |
| 1959 | 24.8 | 1996 | 28.2 | 2006 | 26.0 | 2013 | 25.6 |
| 1967 | 26 | 1998 | 28.2 | 2007 | 26.1 | 2014 | 25.7 |
| 1970 | 26.1 | 2000 | 28.0 | 2008 | 26.0 |
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Уткін Андрій Іванович (1910—1987) — заступник голови Ради народних комісарів РРФСР.
Пам'ятки історії та архітектура[ред. | ред. код]
У центрі міста розташована Троїцька церква, яка датується 1851 роком. З кінця 1920-х рр. будувались спочатку котеджі, потім 4-х поверхові будинки. Будинок культури текстильників (1930–1937 рр.)
Релігія[ред. | ред. код]
Церква святої Трійці (РПЦ), найбільший дзвін церкви важив 16,5 тонн. У грудні 1929 року храм було зачинено, настоятель арештований та репресований, дзвони відправлені на переплавку, ікони — спалені. У храмі було влаштовано клуб, потім контора «Заготзерно» та пожежна дружина. 18 липня 1946 року церкву знову відкрили та освячено в ім'я Святої Трійці. 19 квітня 1999 року було утворено Озерське благочиння до складу якого увійшло 8 парафій. У 2001 році відбулась серйозна реставрація храму[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/
- ↑ Регионы России: основные социально-экономические показатели городов, 2007, статистический сборник — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ І. М. Джога. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. сторінка(-ки). — ISBN 978-966-02-6472-4.
- ↑ Закон Московской области от 31 января 2013 года N 11/2013-ОЗ «Об административно-территориальном устройстве Московской области» (с изменениями на 23 июня 2020 года). АО «Кодекс». 23.036.2020. Процитовано 21.10.2020. (рос.)
- ↑ http://www.mojgorod.ru/moskovsk_obl/ozjory/index.html
- ↑ http://www.calend.ru/travel/862/
- ↑ http://ozery24.ru/
- ↑ http://ozery.info/sity/bus_rasp/index.php/
- ↑ http://troizksob.prihod.ru/o-xrame/letopis-troickogo-xrama/
| |||||
.svg){kind=small}
| |||||||||||