Озьори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Озьори
Coat of Arms of Ozyory (Moscow oblast).jpg Flag of Ozyory (Moscow oblast).png
Герб міста Прапор міста
Ozyory 08-2016 img07 Trinity Church.jpg
Розташування міста Озьори
Розташування міста Озьори
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Міський округ Озьори
Код ЗКАТУ: 46456000000
Код ЗКТМО: 46756000001
Основні дані
Час заснування: 1834
Статус міста 1925
Населення 25 721 (2014) [1]
Площа 12 км. кв. км²[2]
Густота населення 2143.42 чол./км² осіб/км²
Поштові індекси 140560, 140563
Телефонний код +7 +7 49670
Географічні координати: 54°51′ пн. ш. 38°33′ сх. д. / 54.850° пн. ш. 38.550° сх. д. / 54.850; 38.550Координати: 54°51′ пн. ш. 38°33′ сх. д. / 54.850° пн. ш. 38.550° сх. д. / 54.850; 38.550
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 120 м м


CMNS: Озьори на Вікісховищі

Озьо́ри[3] (рос. Озёры) — місто районного підпорядкування, центр міського округу Озьори та міського поселення Озьори Московської області Росії. Місто розташовано на лівому березі Оки, у 157 км на південний схід від Москви, залізнична станція.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується у хроніці Коломенського повіту за 1578 рік як село Марвинське Озерко. З 1689 року належало боярину О. С. Шеїну, з 1727 р. — графам Скавронським, з 1824 р. — княгині Е. П. Скавронській-Багратіон (вдові князі П. І. Багратіона). 1851 року збудована кам'яна церква. У першій половині ХІХ століття з'явилась бавовняно-ткацька та текстильна фабрики. До початку ХХ століття Озьори сформувались як центр текстильної промисловості з повним виробничим циклом. У 1908 р. на 4 фабриках працювало близько 8,5 тисяч чоловік. З 1921 року робітниче селище, з 17 серпня 1925 року статус міста[4].

Символіка[ред. | ред. код]

Міське поселення Озьори має власну символіку: герб та прапор. Прапор міста Озьори затверджено 25 листопада 2008 року[5].

Міський округ[ред. | ред. код]

Міське поселення Озьори було утворено 28 лютого 2005 року. До його складу, окрім міста Озьори, яке є центром поселення входять також Селище Центральної садиби радгоспу «Озьори», села Александровка, Бабуріно, Комарево, Тарбушево[6].

Промисловість[ред. | ред. код]

Церква Святої Трійці

У місті працює текстильна фірма «Ока», приладобудівельний завод «Полюс», є підприємства харчової промисловості та із виробництва будматеріалів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто Озьори не має зручного транспортного сполучення, оскільки розташовано осторонь від федеральних автомобільних доріг, приблизно в 40 км. Місто має автобусне сполучення із Москвою — міжміські автобуси їдуть до станції метро Вихіно та Красногвардійська, орієнтовна тривалість дороги 2-2,5 години, однак на практиці вона може тривати до 5 годин. Окрім того є ряд приміських маршрутів до Коломни, Кашири та інших міст. В Озьорах є чотири міських автобусних маршрути. Також у місті добре розвинута мережа таксі. У місто також веде тупикова Озерська залізнична гілка, яка є відгалуженням Рязанського напрямку Московської залізниці довжиною 39 км, рух здійснюється на тепловозній тязі. Однак прямого залізничного сполучення з Москвою нема. З 8 червня 2009 року по лінії курсують рейкові автобуси між станціями Голутвін та Озьори. Здійснюється 4 рейси в день, тривалість подорожі 1 год 18 хв.[7].

Населення[ред. | ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1926 14.1 1979 26.7 2001 27.7 2010 25.7
1931 18.8 1989 28.2 2003 25.7 2011 25.8
1939 22.6 1992 28.5 2005 25.9 2012 25.7
1959 24.8 1996 28.2 2006 26.0 2013 25.6
1967 26 1998 28.2 2007 26.1 2014 25.7
1970 26.1 2000 28.0 2008 26.0

[1]

Пам'ятки історії та архітектура[ред. | ред. код]

У центрі міста розташована Троїцька церква, яка датується 1851 роком. З кінця 1920-х рр. будувались спочатку котеджі, потім 4-х поверхові будинки. Будинок культури текстильників (19301937 рр.)

Релігія[ред. | ред. код]

Церква святої Трійці (РПЦ), найбільший дзвін церкви важив 16,5 тонн. У грудні 1929 року храм було зачинено, настоятель арештований та репресований, дзвони відправлені на переплавку, ікони — спалені. У храмі було влаштовано клуб, потім контора «Заготзерно» та пожежна дружина. 18 липня 1946 року церкву знову відкрили та освячено в ім'я Святої Трійці. 19 квітня 1999 року було утворено Озерське благочиння до складу якого увійшло 8 парафій. У 2001 році відбулась серйозна реставрація храму[8].

Примітки[ред. | ред. код]