Старе місто (Євпаторія)

Старе місто Євпаторія
Старе місто Старе місто, вулиця Караїмська, 2021 рік.
Загальна інформація
Країна	Україна
Район	Євпаторійський район
Адмінодиниця	Євпаторія Росія
Карта

Старе місто (крим. Eski şeer) — місцевість Євпаторії, найстарший район міста, зберігає планування середньовічного Кезлєва.

Опис

Охоплює зону старовинної забудови від берега моря до сучасної вулиці Інтернаціональної.

Обмежується вулицями Інттернаціональна, Революції, Піонерської, Дм. Ульянова.

Досить тихий район (крім набережної ім. Терешкової).

Відстань до моря – не більше 700 м.

Населення – близько 7 000 чол.

Пам'ятки: вірменська церква Сурб Нікогайос (Святого Миколая), Кезлевська мечеть (Джума-Джамі), Текіє дервішів, Кенаси, Свято-Миколаївський собор.

Історія

Середневічне місто було густо заселений людьми різних національностей і віросповідань. Величні мечеті, фонтани і турецькі бані прикрашали місто. Люди розділили його на грецький, циганський, мусульманський, вірменський та караїмський житлові квартали. Нескінченний лабіринт із десятками кривих звивистих вуличок та темних провулків, безкінечних стін і вузьких проходів.

Потрапити у місто можна було лише через міські ворота. Та через який саме із п’яти входів – залежало від того, з яким багажем, яким транспортом і з якою метою ви їдете, чи йдете. Портові ворота, Кінські, Ворота білого мула, Земляні та Ворота дров’яного базару – кожні з них мали окреме призначення.

Із західного боку розміщались дуже вузькі ворота, через які могла пройти лише одна людина, або проїхати вершник на коні. Звідси і назва – Кінські (Інад-капусу). Зараз на їх місці встановили стилізовану композицію.

Ворота Білого мула (Ак-мула-капусу) мали особливе значення. Через них перевозили прісну воду до міста – у великих візках із бочками. Над воротами був зображений людський живіт. Самі вони були красивою архітектурною будівлею, яка знаходилась у північній частині міста.

З того ж північного боку були Земляні ворота (Топрак-капусу). Їх високу вежу прикрашав символ ханської влади. Ходили чутки, що ці ворота були частиною підземних ходів, які і зараз існують у підземеллях Євпаторії.

Портові ворота (Іскеле-капусту) були проходом у місто з боку моря. Вони служили своєрідною морською митницею, де збиралися податки з мореплавців. Ворота мали арку, внутрішню сторону якої прикрашало зображення людської голови.

Останні, ворота Дров’яного базару (Одун-базар-капусу) розташовувалися на сході. Саме звідси вела дорога на Бахчисарай. І, кажуть, саме через ці ворота кримські хани після відправи у храмі переходили у палац. Названі ворота так через те, що відразу за ними відкривався вхід на ринок.

Вони – єдині, які не були зруйновані і простояли аж до ХХ століття. А у 2004-му їх повністю відновили як архітектурну пам’ятку. Конструкція висотою 14 метрів має широкий арковий прохід. На другому поверсі розташувалось кафе-музей, а на третьому – музей «Ворота Ґьозльова». До речі, саме від цих воріт розпочинається рекомендований ЮНЕСКО туристам міський маршрут Євпаторією під назвою «Малий Єрусалим».