Статуя Хатіко
| Статуя Хатіко | |
| Дата створення / заснування | 21 квітня 1934 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Японія |
| Адміністративна одиниця | Dōgenzakad |
| Місце розташування | Shibuya scramble crossingd |
| Жанр | публічне мистецтво |
| Творець | Teru Andōd і Takeshi Andōd |
| З матеріалу | бронза |
| Зображує | Хатіко |
.jpg) | |
| Зупинка громадського транспорту | Шібуя[d] |
 | |
 Статуя Хатіко у Вікісховищі | |
Координати: 35°39′32″ пн. ш. 139°42′02″ сх. д. / 35.65905555558377671° пн. ш. 139.700583333357769789° сх. д.
Статуя собаки породи Акіта Хатіко, який запам'ятався своєю непохитною вірністю померлому господареві, встановлена біля токійської станції Сібуя в Японії. Є популярним місцем для призначення зустрічей, зокрема побачень.
Історія[ред. | ред. код]
У квітні 1934 року на станції Сібуя була встановлена бронзова статуя, створена скульптором Теру Андо, і сам Хатіко був присутній на її відкритті. Статую утилізували для військових потреб під час Другої світової війни.
У 1948 році Товариство відтворення статуї Хатіко замовило Такеші Андо, синові оригінального скульптора (який загинув під час війни від американського бомбардування), виготовити другу статую. Коли нова статуя з'явилася, відбулася церемонія посвячення[1]. Нова статуя, встановлена в серпні 1948 року, досі стоїть і є популярним місцем зустрічей. Вхід на станцію біля цієї статуї називається «Хатіко-гучі», що означає «Вхід/вихід Хатіко», і є одним з п'яти виходів зі станції Сібуя.
Japan Times зіграла з читачами першоквітневий жарт, повідомивши, що бронзову статую викрадено приблизно до 02:00 ночі 1 квітня 2007 року «підозрюваними у крадіжці металу». У фальшивій історії дуже детально розповідалося про ретельно сплановану крадіжку, здійснену чоловіками в робочій формі кольору хакі, які огородили територію помаранчевими конусами безпеки і замаскували крадіжку синіми вініловими брезентами. «Злочин» нібито був зафіксований камерами спостереження[2].
Місто Одате розглядало можливість запозичення статуї під час реконструкції станції Сібуя напередодні літніх Олімпійських ігор 2020 року.[3]
Сприйняття[ред. | ред. код]
Time Out Tokyo писало, що статуя «може бути найвідомішим прикладом публічного мистецтва Японії».[4] У 2019 році Free Malaysia Today описав статую як «обов'язкову для відвідування в Токіо».[5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Статуя в оточенні натовпу (2016) -
Передня площа Сібуя Хатіко (Hachikō-mae hiroba), зі статуєю в нижньому лівому куті. -
Натовп зібрався навколо (1-ї) статуї Хатіко на честь річниці його смерті 8 березня 1936 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Newman, Lesléa. Hachiko Waits. Macmillan, 2004. 91 [Архівовано 2019-07-26 у Wayback Machine.]. Retrieved from Google Books on February 25, 2011. ISBN 0-8050-7336-1, ISBN 978-0-8050-7336-2.
- ↑ METAL THIEVES SUSPECTED: Shibuya's 'loyal dog Hachiko' vanishes overnight. The Japan Times. 1 квітня 2007. Архів оригіналу за 22 грудня 2011.
- ↑ Murai, Shusuke (20 січня 2016). Famed dog Hachiko's home city wants loan of much-loved statue. The Japan Times Online (амер.). ISSN 0447-5763. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Time Out Guides, Ltd (2010). Time Out Tokyo. ISBN 9781846701214. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Hachiko statue: A 'must' visit when in Tokyo. Free Malaysia Today (брит.). 4 січня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Статуя Хатіко
