Стовбур шахти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Wurobka.JPG
Шахтний стовбур.

Ствол — вертикальна капітальна гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на земну поверхню і призначена для обслуговування підземних гірничих робіт. Через шахтні стволи видають на поверхню корисні копалини, породу, матеріали, обладнання, людей і здійснюють провітрювання шахти.

В залежності від основного призначення, шахтні стволи поділяють на головні і допоміжні.

Головний ствол використовується для підйому на поверхню корисної копалини.

Допоміжні стволи відповідно до їхніх функцій поділяють на:

  • вантажо-людські — для спуску і підйому людей (клітьові стволи), матеріалів, обладнання і
  • вентиляційні — для провітрювання (часто вентиляційним називають ствол, через який видається відпрацьований струмінь повітря; ствол для подачі свіжого струменю називають повітряподавальним).

Верхня частина ствола, що виходить на земну поверхню, називається гирлом; нижня (нижче за горизонт приствольного двору) — зумпфом. Поперечний перетин шахтних стволів буває круглим, іноді — прямокутним, рідше — еліптичним. Діаметр вертикальних стволів сягає 9 м, глибина 3-3,5 км. Стінки стволів закріплюють бетоном, залізобетоном і металевими або залізобетонними тюбінгами; в міцних стійких породах — набризк-бетоном. Армування ствола містить звичайно металеві горизонтальні елементи (розстріли) і вертикальні елементи (провідники), що забезпечують плавний рух скіпів і клітей. Споруджують стволи за допомогою буропідривних робіт, бурильних установок і стволопрохідницьких агрегатів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Гірнича справа Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.