Сто ґудзиків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сто ґудзиків
Режисер Sergey Olifirenkod
Сценарист Улицька Людмила Євгенівна
Композитор Савічева Ніна Григорівнаd
Кінокомпанія Союзмультфільм
Тривалість 230 секунда
Країна  СРСР
IMDb ID 1345779

Сто ґудзиків(рос. Сто пуговиц) — радянський короткометражний ляльковкий мультфільм, знятий за мотивами оповідання Людмили Уліцкої на студії Союзмультфільм. Мультфільм є першим з двох сюжетів мультиплікаційного альманаху Весела карусель N°13

Сюжет[ред. | ред. код]

Хлопчик Петя просить маму пришити йому ґудзик, що відірвався на штанах, проте вона зайнята і радить пришити йому самому. У хлопчика нічого не виходить, і він здивовано питає, чому у мами це так спритно виходить. Мама, йдучи у справах, відповідає, що їй це легко дається тому, що вона «напевно, їх штук сто пришила». Хлопчик вирішує, що якщо він теж пришиє сто ґудзиків, то він обов'язково навчиться цього. У результаті, ґудзики виявляються пришиті на найрізноманітніші предмети — на іграшки, скатертину, стілець, одяг, штори і навіть на стіни та двері. Задоволений собою, Петя йде зустрічати маму і радісно їй заявляє: «Я, напевно, сто штук ґудзиків пришив!» Однак у цей момент зі штанів відривається той самий злощасний ґудзик, з якого все почалося.

Знімальна група[ред. | ред. код]

режисер Сергій Оліфіренко
художник-постановник Євгенія Богомолова
аніматор Сергій Оліфіренко
оператор Ігор Діанов
композитор Ніна Савічева
ролі озвучували Ніна Шмелькова-Мама, Петя

Посилання[ред. | ред. код]