Сфагнум майжеблискучий
| Сфагнум майжеблискучий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Мохи (Bryophyta) |
| Клас: | Sphagnopsida |
| Порядок: | Sphagnales |
| Родина: | Сфагнові (Sphagnaceae) |
| Рід: | Сфагнум (Sphagnum) |
| Вид: | S. subnitens
|
| Біноміальна назва | |
| Sphagnum subnitens Russow & Warnst.
| |
Сфагнум майжеблискучий (Sphagnum subnitens) — вид мохів порядку торфовикальних (Sphagnales)[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Північна Америка, Азія, Нова Зеландія[2].
Це один із найменш вимогливих до кислоти видів сфагнуму, який зустрічається в широкому діапазоні середовищ існування, включаючи заболочені луки, болота, болота, стоки, канави, змиті береги, вологі скельні виступи та вологі ліси. Росте на висотах 0–2100 метрів[3].
Характеристика[ред. | ред. код]
Це відносно міцний торф'яний мох із зеленуватим, жовтуватим, і від коричневого до червонуватого та пурпуруватого відтінків. Він утворює нещільні подушечки та має виразний металевий блиск при висиханні. Стебла мають коричневий або пурпурний колір. Стеблове листя від трикутної до трикутно-язикової форми довжиною від 1,2 до 1,7 мм має загострений або іноді загострений кінчик листя та загорнуті догори краї листя. Гілки, прикріплені до стовбура, пучками з двох виступаючих і однієї або двох звисаючих гілок, мають гвинтоподібні листки. Яйцеподібні чи яйцювато-ланцетні гілки листя, довжиною 1,3–2,7 мм, увігнуті в поперечному перерізі, розташовані прямо; всі краї листя закручені вгору до кінчика листя. Вид однодомний. Спорофіти поширені; спорові коробочки дозрівають на початку літа. Спори мають розмір від 22 до 32 мікрометрів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sphagnum subnitens. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 27.02.2024.
- ↑ Sphagnum subnitens. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 27.02.2024.
- ↑ Hodgetts, N. (2019). Sphagnum subnitens. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 27.02.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey, J. Döring: Moosflora (= UTB 1250). 4. Auflage. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8001-2772-5, Bryophytina, Laubmoose, S. 161–164 (Sphagnum subnitens in Sektion Acutifolia (in Schlüssel, Kapitel 9 sowie in Abb. 38/10)).
- Cyrus B. McQueen, Richard E. Andrus: Bryophytes: Mosses, part 1. Sphagnaceae. In: Flora of North America Editorial Committee (ред.): Flora of North America. Том 27. Oxford University Press, New York 2007, ISBN 978-0-19-531823-4, efloras.org.
|