Сфагнум рожевий
| Сфагнум рожевий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Мохи (Bryophyta) |
| Клас: | Sphagnopsida |
| Порядок: | Sphagnales |
| Родина: | Сфагнові (Sphagnaceae) |
| Рід: | Сфагнум (Sphagnum) |
| Вид: | S. rubellum
|
| Біноміальна назва | |
| Sphagnum rubellum Wilson
| |
Сфагнум рожевий (Sphagnum rubellum) — вид мохів порядку торфовикальних (Sphagnales)[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Північна Америка, Азія[2].
Цей вид росте в оліготрофних і слабомезотрофних болотах, утворюючи широкі килими і невисокі купини. Він поширений у сухіших частинах боліт, на вологих вересовищах, у відкритих кислих лісах, у тундрових болотах і рідше в горах над межею лісу. Росте на висотах 0–2200 метрів[3].
Характеристика[ред. | ред. код]
Це досить делікатний або помірно великий мох з усіченими головками у формі зірки. Забарвлення коливається від темно-каштанового та пурпурно-червоного до жовтувато-зеленого в плямистому загальному вигляді; головки зазвичай яскраво червоні. Стебла мають червоні, жовтуваті або блідо-зелені тони. Три-чотирьохшаровий епідерміс стебла, який чітко відокремлений від червонувато-пурпурно склеродермісу, не містить пор. Двоє гілок стирчать і одна або дві звисають і прикріплюються до стовбура пучками, які зазвичай мають п'ять рядів листя. Листки гілок від яйцюватої до яйцювато-ланцетної форми завдовжки 0,9–1,2 міліметра, серпоподібно вигнуті з одного боку принаймні на деяких гілках. Вид дводомний. Спорофіти рідко розвиваються. Спорові коробочки дозрівають до середини літа. Спори мають розмір 18–33 мікрометрів і мають грубі нарости на обох поверхнях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sphagnum rubellum. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 25.02.2024.
- ↑ Sphagnum rubellum. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 25.02.2024.
- ↑ Baisheva, E. & Ignatov, M. (2019). Sphagnum rubellum. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 25.02.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. Band 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5, S. 161, 162, 164.
|