Схема бази даних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення схеми бази даних MediaWiki.

Схема баз даних (англ. database schema) — це структура системи баз даних[ru] описана формальною мовою, яка підтримується системою керування баз даних (СКБД) і відноситься до організації даних для створення плану побудови бази даних з розподілом на таблиці. Формально схема баз даних є набором формул (правил), які називаються обмеженнями цілісності. Обмеження цілісності забезпечують сумісність між усіма частинами схеми. Всі обмеження виражаються однією мовою[1].

Поняття схеми бази даних відіграє ту ж роль, що і поняття теорії у численні предикатів. Модель цієї «теорії» точно відповідає базі даних, яку можна побачити в будь-який момент часу як математичний об'єкт[ru]. Таким чином, схема може містити формули, що представляють обмеження цілісності спеціально для застосунків і обмеження спеціально для типу бази даних, які виражені однією мовою баз даних.

В реляційній базі даних, схема визначає таблиці, поля, відношення, індекси, пакети, процедури, функції, черги, тригери, типи даних, послідовності, матеріалізовані уявлення, синоніми, посилання баз даних, каталоги, Java, XML-схеми та інші елементи.

Схема, як правило, зберігається в словнику даних. Хоча схема визначена в тексті мовою бази даних, цей термін часто використовується для графічного позначення структури бази даних. Іншими словами, схема — це структура бази даних яка визначає об'єкти в базі даних.

В системі баз даних Oracle, термін "схема" має дещо інший відтінок. Для інтерпретації в базі даних Oracle використовується термін схема об'єкта (англ. Schema Objects).

Рівні схеми баз даних[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rybinski, H. (1987). On First-Order-Logic Databases. ACM Transactions on Database Systems (12 (3)). с. 325–349.