Східноміньська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Східноміньська (міндун)
闽东语, Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄
Поширена в південь КНР, В'єтнам, США (Каліфорнія і Нью-Йорк)
Носії 9,1 мільйонів
Писемність Китайське письмо, латиниця
Класифікація

Сино-тибетська сім'я

Китайська гілка
Мінська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 zh
ISO 639-2 chi, zho
ISO 639-3 cdo

Східноміньська мова (діалект), або мінь-дун, — діалект китайської мови, фактично самостійна мова, поширена у східній частині провінції Фуцзянь (КНР) поблизу міст Фучжоу і Нінде.

Стандартною формою Східноміньської мови вважається фучжоуський (під)діалект.

Фучжоу — центр поширення східноміньського діалекту

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
східноміньською мовою
Tàu Hiĕk