Сьобара
| Сьобара | |
  | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Тюґоку |
| Префектура | Хіросіма |
| ISO 3166-2 | 34210-6 |
| Площа | 1246,60 км² (1 жовтня 2007[1]) |
| Населення | 39 651 осіб (1 червня 2011[2]) |
| Густота | 31.8 осіб / км² |
| city.shobara.hiroshima.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Сьо́бара (яп. 庄原市, しょうばらし, МФА: [ɕoːbaɾa ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Хіросіма.
Короткі відомості[ред. | ред. код]
Сьобара розташована в північно-східній частині префектури Хіросіма, на півночі історичної провінції Бінґо. Місто утворене 31 березня 1954 року шляхом об'єднання містечка Сьобара із 6 селами повіту Хіба: Така, Хонда, Сіно, Яманоуті-Хіґасі, Яманоуті-Нісі та Яманоуті-Кіта[3]. 31 березня 2005 року Сьобара поглинула 6 містечок: Сорьо, Сайдзьо, Тодзьо, Кутіва, Такано та Хіва, ставши найбільшим за площею містом регіону Тюґоку[4].
Рельєф Сьобари переважний гористий. Містом пролягає гірська гряда Тюґоку. В західній частині Сьобари протікає річка Сайдзьо. Вздовж її русла проходить лінія Ґейбі залізниці JR та державний шлях № 183. Останній перетинається в центрі Сьобари з автошляхом № 432. Через місто також проходить автострада Тюґоку, на якій розміщено транспортну розв'язку Сьобара[3].
Центральна частина міста знаходиться на пагорбистому березі річки Сайдзьо. У 17 — 19 століттях тут було ярмаркове поселення, яким керувала адміністрація Мійосі-хану — дочірнього уділу Хіросіма-хану. Поруч із містечком розташовувалася гора Сьоґо, місце видобутку агальматолітів[3].
Основою господарства Сьобари є підприємства первинного сектору економіки. В районі Нанацукахара діє Центр тваринництва префектури Хіросіма. З 1990-х років, після проведення автостради Тюґоку, в місті споруджені машинобудівні заводи та майстерні з виробництва електроніки. В Сьобарі працюють Хіросімський префектурний університет та Сьобарський аграрний центр[3].
До туристичних пам'яток Сьобари відносять державний парк Біхоку, парк Уено, ставок Кунікане, ущелину Тайсяку, історико-етнографічний музей, музей Курати Хякудзо, курган Хісаґояма, середньовічну гончарську стоянку Камеїдзірі, руїни замку Кояма, монастир Ецудзі та святилище Хійосі[3].
Станом на 1 жовтня 2007[1] площа міста становила 1246,60 км². Станом на 1 червня 2011[2] населення міста становило 39 651 осіб.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
- ↑ а б Статистика префектури Хіросіма // Сайт префектури Хіросіма. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
- ↑ а б в г д Сьобара // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ Офіційна сторінка міста Сьобара. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 28 квітня 2007.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- (яп.) Сьобара // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хіросіма (34). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987.
Сьобара // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сьобара |
- (яп.) Офіційна сторінка міста Сьобара [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||
