Сюй Вей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сюй Вей
Xu Wei.JPG
Народився 1521
Шаньін
Помер 1593

Підданство Династія Мін
Національність китаєць
Інші імена Тянші Шанжень, Цінтен даоші, Шутян шуйюе
Діяльність художник
Батько Сюй Цзун
Дружина Панші, Чжанші

Сюй Вей (徐渭, 1521 —1593) — китайський художник, поет, письменник часів династії Мін.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у 1521 році у м. Шаньсін (сучасний Шаосін, провінція Чжецзян). Був сином Сюй Цзуна та наложниці. Рано втратив батька. після цього виховувався матірю, яку втратив у 1535 році. У 1541 році склав повітові іспити, але так і не зміг здолати провінційні, навіть після 8 спроб. Проте його бере до себе генерал Ху Цзунсян, командувач берегової охорони провінцій Цзянсу-Чжецзян-Фуцзянь. Бере участь у боротьбі із японськими піратами. Особливо відзначився у битві 1553 року. У 1558 році призначається секретарем-консультантом в уряді провінції Чжецзян.

Після того як у 1563 році генерал Ху впав у немилість і був заарештований, у Сюй Вея почалися негаразди. Він переживає нервовий зрив і навіть намагається накласти на себе руки, спроби повторюються дев'ять разів. У момент затьмарення розуму підозрюючи її у зраді, він у 1567 році вбиває свою другу дружину Чжанші. За вбивство він потрапляє до в'язниці на 7 років.

Тільки у віці 53 років він виходить на свободу завдяки протекції Чжан Юанбяна, свого друга по академії Ханьлінь. У 1576 та 1580 роках призначається секретарем-консультантом з військової оборони півночі Китаю. У 1577 році Сюй Вей на деякий час повертаєтсья до рідного міста. У 1582 році внаслідок хвороби остаточно залишає державну службу. Залишок життя він присвятив живопису, але постійно відчував брак грошей, його картини погано продавалися. Його часто порівнюють з Ван Гога: за талант й долю. Сюй Вей остаток життя також прожив у злиднях, померши від хвороб у 1593 році.

Творчість[ред.ред. код]

Працював у жанрі «квіти і птахи». Революційний стиль Сюй Вея вплинув на багатьох сучасників і живописців наступних поколінь, зокрема «Восьми диваків з Янчжоу», «Восьми великих горців», на художників нового часу У Чаншо та Ці Байші.

«Виноград»

Свій стиль він називав «Чистота письмен», а пізніше «Перевага письмен». Відоми роботи «Хризантеми й бамбук», «Виноград», «Півонії, мальми, каміння». На останній добре помітний його вільний і оригінальний стиль. Манера письма в зображенні пальмового листя здається вкрай несерйозною, але залишено достатньо вільного місця, щоб передати їх своєрідність. Каміння «розмите» чорною тушшю, лінії відсутні. Ледь-ледь можна бачити їх нерівності і віддаленість одне від одного. Квіти і листя півоній намальовані «плямами» неправильної форми, і щоб відрізняти квіти від листя, художник додав трохи «розмиття». При роботі пензлем і виборі ступеня «розмитості» туші Сюй Вей виходив з художності картини в цілому. Наприклад, камені, на які покладена функція додання стійкості всім іншим деталям картини, були «розмиті», як щось щільне, щоб передати відчуття їх тяжкості. Манера письма в зображенні пальм соковита, елегантна і мінлива, а півонії, що тягнуться через каміння праворуч, забарвлені здебільшого світлою тушшю. Картина в цілому виглядає жваво й гармонійно завдяки різноманітності використаних художніх засобів. Як у квітів у тумані, в ній є тонка привабливість.

Також складав численні вірші, наслідуючи Лі Юю та Су Ши. Найбільш відомим є «Пісня від імені цунамі» та «Південні слова». Крім того, його вірші збрані Юань Хундао.

Сюй Вей писав драми, але на цьому терені не прославився, відомо 4 його драми, в них часто піднімається тема незалежності і свободи жінки, так що Сюй Вея можна вважати одним з перших захисників прав жінок в Китаї. Найбільш відомою драмою є «Чотириголосні мавпи».

Джерела[ред.ред. код]

  • Barnhart, R. M. et al. (1997). Three thousand years of Chinese painting. New Haven, Yale University Press. ISBN 0-300-07013-6