Сітарян Степан Арамаїсович

Сітарян Степан Арамаїсович
Народився	27 вересня 1930(1930-09-27) Алаверді, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Помер	3 серпня 2009(2009-08-03) (78 років) Москва, Росія
Поховання	Вірменське кладовище (Москва)
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	вірменин
Діяльність	економіст, політик
Галузь	економіка і політика
Alma mater	Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd
Науковий ступінь	доктор економічних наук
Знання мов	російська
Заклад	Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди

Степан Арамаїсович Сітарян (27 вересня 1930(19300927), селище Алаверді Лорі-Бамбацького повіту, тепер місто марзу Лорі, Вірменія — 3 серпня 2009, місто Москва, Російська Федерація) — радянський і російський вчений-економіст, державний діяч, заступник голови Ради міністрів СРСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Доктор економічних наук (1966), професор (1970). Член-кореспондент Академії наук СРСР (з 1984), академік Академії наук СРСР (з 1987), академік Російської академії наук (з 1991).

Життєпис

Народився в родині службовця. Батько працював головним бухгалтером Єреванського заводу «Каучук».

У 1948—1953 роках — студент економічного факультету Московського державного університету імені Ломоносова. З 1953 по 1956 рік навчався в аспірантурі Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1956—1957 роках — викладач Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1957—1959 роках — старший економіст, у 1959—1966 роках — старший науковий співробітник Науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів СРСР.

Член КПРС з 1960 року.

У 1966—1970 роках — заступник директора, у 1970—1974 роках — директор Науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів СРСР.

У 1974—1983 роках — заступник міністра фінансів СРСР.

У 1983—1986 роках — заступник, у 1986—1989 роках — 1-й заступник голови Державної планової комісії (Держплану) СРСР.

У 1989—1991 роках — голова Державної зовнішньоекономічної комісії Ради міністрів СРСР та постійний представник СРСР у Раді економічної взаємодопомоги.

Одночасно, 24 жовтня 1989 — 26 грудня 1990 року — заступник голови Ради міністрів СРСР. 12 липня — 26 грудня 1991 року — в.о. голови союзно-республіканського валютного комітету СРСР.

У 1992—2003 роках — директор Інституту (з 1998 року Центру) зовнішньоекономічних досліджень Російської академії наук. Президент Міжнародної академії менеджменту з 1996 року. Член правління Вільного економічного товариства Росії.

Помер 3 серпня 2009 року в Москві. Похований на Вірменському цвинтарі Москви.

Основні праці

• Чистий дохід та бюджет. Москва, 1964.
• Актуальні питання реалізації економічної реформи та перебудова системи управління економікою // журнал Планове господарство. 1989. № 5.
• Розподільні відносини та ефективність виробництва. Москва: Фінанси, 1980.
• Уроки майбутнього. Москва: «Економічна газета», 2010.

Нагороди і звання

• орден Трудового Червоного Прапора (1976)
• орден «Знак Пошани» (1971)
• орден Дружби народів (1980)
• медалі

Джерела

• Ситарян Степан Арамаисович (рос.)
• Ситарян Степан Арамаисович (рос.)