Сітка видобувних свердловин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сітка видобувних свердловин (рос. сетка скважин, англ. well pattern, well system; mining holes net, нім. Lochnetz n, Sondennetz n, Bohrlochnetz n) — розташування видобувних свердловин в плані .

Семиточкова сітка свердловин[ред. | ред. код]

Один з видів розміщення свердловин при площинному нагнітанні витісняючого аґента, коли нагнітальні свердловини розташовуються в кутах правильних трикутників, а видобувні – в їх центрах.

Дотичні поняття[ред. | ред. код]

СЕРЕДНЯ ЩІЛЬНІСТЬ СІТКИ (ВСІХ) СВЕРДЛОВИН – відношення початкової площі нафтоносності об’єкта розробки до загальної кількості всіх пробурених (запроектованих) в межах цієї площі видобувних і нагнітальних свердловин.

СІТКА СВЕРДЛОВИН РІВНОМІРНА – розташування свердловин основного фонду за трикутною або квадратною сіткою, рекомендованою для покладів, що підстилюються водою, склепінних нафтогазових покладів, за низької продуктивності покладів і т.п.

СТЯГУЮЧИЙ РЯД СВЕРДЛОВИН – ряд видобувних свердловин, звичайно центральний, який залишається в роботі після відключення свердловин усіх інших рядів для відпрацювання частини покладу, прилеглої до нього, і видобування залишкової нафти із заводненої зони експлуатаційного об’єкта (із “блока” при внурішньоконтурному розрізанні).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]