ТЕС Рибник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Рибник
50°07′59″ пн. ш. 18°31′23″ сх. д. / 50.13305555558377336° пн. ш. 18.52305555558377748° сх. д. / 50.13305555558377336; 18.52305555558377748Координати: 50°07′59″ пн. ш. 18°31′23″ сх. д. / 50.13305555558377336° пн. ш. 18.52305555558377748° сх. д. / 50.13305555558377336; 18.52305555558377748
Країна Республіка Польща
РозташуванняПольща Польща, Рибник
Введення в експлуатацію1972 – 1978
Вид паливакам’яне вугілля
ВодозабірРуда
Енергоблоки8х225
Котельні агрегатиRafako ОР-650
Турбінипарові Zamech 13К215
Електрогенератори4 Dolmel GTHW-225 + 4 ЛМЗ
Встановлена електрична
потужність
1800
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт·год
5800
Материнська компаніяPGE
Сайтelektrowniarybnik.pl/index.html
ідентифікатори і посилання
7283774
ТЕС Рибник. Карта розташування: Польща
ТЕС Рибник
ТЕС Рибник
Мапа
CMNS: ТЕС Рибник у Вікісховищі

ТЕС Рибник – вугільна теплова електростанція у однойменному місті на півдні Польщі.

Загальний вигляд станції у 2006 році
Станція у 2017-му – видно два додаткові димарі установки десульфуризації
Градирні станції

У 1972 – 1978 роках на майданчику станції звели вісім енергоблоків потужністю по 200 МВт. Необхідні для них турбіни 13К215 потужністю по 225 МВт постачила компанія Zamech із Ельблонгу, тоді як генератори надійшли від двох виробників – для блоків 4, 5, 6 та 7 з СРСР від Електросили, а інші від вроцлавської компанії Dolmel. Всі вісім котлів ОР-650 виготовила компанія Rafako із Рацибужа.

Блоки з 1-го по 4-й збираються зупинити в 2021 – 2022 роках, тоді як експлуатація блоків 5 – 8 планується до 2030-го.

Воду для охолодження забирають із Рибницького водосховища, створеного в межах проекту станції на річці Руда. Ця водойма має площу поверхні 4,5 км2 та об’єм 22 млн м3. В системі охолодження працюють дві градирні висотою 120 метрів.

Для видалення продуктів згоряння спорудили два димарі висотою 300 та 260 метрів. Крім того, після запуску установки десульфуризації газів додались два димарі висотою по 120 метрів.

Зола первісно розміщувалась у поверхневому золовідвалі, проте наразі використовується для заповнення підземних виробіток у шахтах.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 400 кВ, 220 кВ та 110 кВ.[1][2][3][4][5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. S.A, PGE Systemy. O oddziale. elrybnik.pgegiek.pl (pl-PL) . Процитовано 10 травня 2020.
  2. Analiza bezpieczeństwa w obszarze wytwarzania energii elektrycznej w Polsce, studium przypadków Jerzy Mieczysław Łaskawiec (PDF).
  3. tuPolska. Elektrownia przestanie istnieć do 2030 roku? Poseł dostał odpowiedź. www.rybnik.com.pl (пол.). Процитовано 10 травня 2020.
  4. Elektrownia Rybnik SA - Grupa EDF - wiadomości. wnp.pl (пол.). Процитовано 10 травня 2020.
  5. POPIÓŁ – TOWAR JAK KAŻDY INNY.