Ельблонг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельблонг
Elbląg

Герб Прапор
Герб Прапор
Ельблонг
Розташування міста Ельблонг
Основні дані
54°05′ пн. ш. 19°24′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 19.400° сх. д. / 54.083; 19.400Координати: 54°05′ пн. ш. 19°24′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 19.400° сх. д. / 54.083; 19.400
Країна Польща Польща
Регіон Вармінсько-мазурське воєводство
Столиця для Ельблонзьке воєводство і Q9377173?

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Ельблонґ ?
Засновано 1237
Магдебурзьке право 1246
Площа 79,82 км²
Населення 126 710 (2008[1])
· густота 1587 осіб/км²
Міста-побратими
Телефонний код (48) 55
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів NE
GeoNames 3099759
OSM пошук у Nominatim 223408 ·R (Вармінсько-Мазурське воєводство)
Поштові індекси 82-300 до 82-315
Міська влада
Веб-сторінка umelblag.pl
Мапа


Ельблонг у Вікісховищі?

Е́льблонг (пол. Elbląg) — місто на правах повіту на півночі Польщі. Найстарше місто у Вармінсько-Мазурському воєводстві (засноване в 1237 році, міські права в 1246 році) та місто розташоване найнижче у Польщі — у дельті річки Ельблонг. З 1975 до 1998 року столиця Ельблонзького воєводства. Портове і курортне місто.

Ельблонг — великий центр важкої промисловості (турбіни, гвинти, обладнання для суден), харчової промисловості (пивоварний завод групи «Живець»), а також туристики (Ельблонзький канал і відомі системи суднопідіймачів).

Костел святого Миколая у Ельблонгу, 2016 р.
Костел святого Миколая у Ельблонгу, 2016 р.

Історія[ред. | ред. код]

Місто закладено Германом фон Балком - комтуром ордену шпиталю св. Марїі з Єрусаліму в 13 ст[2]. Заселено переселенцями з Любека. Було резиденцією тевтонців, яку 1309 року перенесли до Мальборка.

Рукопис пам'ятки «Польська правда» було знайдено 1868 року в Ельблонґу (звідси ще одна назва пам'ятки — Ельблонзька книга), де він зберігався у міському архіві до ІІ-ї світової війни (1939—1945 рр.). Під час війни його було втрачено.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Рештки замку (Слодовня - підземелля вихідного підзамча);
  • Острів зерносховищ з рештками рову середньовічного Ельблонга;
  • Костел св. Миколая (13-15 ст.);
  • Костел Різдва Богородиці та кляштор домініканців ( 13-16 ст. сучасна галерія El);
  • Торгова брама (1319-1420);
  • Рештки забудови старого міста;
  • Костел святого Юрія (15 ст.);
  • Костел Божого Тіла (14 ст.);
  • Каплиця Серця Ісусового на вул.Лицарській;
  • Королівський будинок (місце перебування Владислава ІV, Карла Густава, Фредеріка Великого);
  • Млин хрестоносців у Базантарні;
  • Танк-Т-34-85;
  • Костел та шпиталь св. Духа;
  • Пам'ятник Пекарчику;
  • Костел блаженної Дороти (перенесений з Жуляв);
  • Греко-католицька церква Народження Іоанна Хрестителя (колишня протестантська каплиця на цвинтарі);
  • Кам'яниця- колишній збір менонитів;
  • Костел св. Павла на Заваді (поч. 20 ст.- неоготика);
  • Будинок Скарбового ужонду;
  • Кладовище радянських солдат та цивільне кладовище на Агриколі;
  • Ресторан "Мисливський";
  • Пам'ятник жертвам Ельблонзької справи;
  • Рештки німецького пам'ятника на Гусячій горі (кол. гора Людендорфа).

Парки[ред. | ред. код]

Парк Базантарня (колишній Вогельсанг);

Парк Порохівня;

Парк ім.Кайки;

Парк Планти;

Парк Модрини;

Гора Хороброго;

Гусяча гора.

Музеї[ред. | ред. код]

Археологічно-історичний музей в Ельблонгу (колекція матеріалів готів, естів (балтів), результати розкопок факторії Трусо, побут Жуляв, історія Ельблонга, ельблонзьке декоративне мистецтво: кераміка, скло, меблі та загибель німецького Ельблонга 1945 р.) - розміщується на території колишнього замку.

Театри[ред. | ред. код]

Театр ім Севрука

Спорт[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Українці в Ельблонзі[ред. | ред. код]

Перші українці, імовірно, відвідували Ельблонг ще в 18 ст. Проте перші документальні свідчення присутності українців у місті відносяться до періоду Другої Світової війни і пов'язані з перебуванням в’язнів українського походження у філіях концентраційного табору Штуттгоф. Спочатку їх утримували на так званій фабриці пензлів та щіток Ноймана на вулиці Грюнвальдській. Звідти їх перевели до бараків, що розміщувались на сучасній вулиці Фредри. З вересня 1944 року в’язнів утримували також в бараках на вул. Фрета, де знаходилися підтабори Штуттгофа, які обслуговували заклади Шихау (Lager XIII, XVII та XXI). Наразі від колишнього табору залишився лише льох, де зберігали овочі. А між вул. Фредри та залізничними коліями розміщено пам’ятний камінь. З того часу під Ельблонгом на території парку Проховня знаходиться невелике кладовище померлих у підтаборах Штуттгофа .

Будинок по вул. Грюнвальдській, де розміщується світлиця Організації українців у Польщі, 2017 рік
Будинок по вул. Грюнвальдській в Ельблонгу, де розміщується світлиця Організації українців у Польщі, 2017 рік

У місті розміщено танк-пам’ятник Т-34-85, який нагадує про рейд 8 танків капітана Геннадія Львовича Дяченка (українця за походженням), які навесні 1945 р. прорвалися у місто, що готувалося до оборони, та пройшли його наскрізь. До 2017 року у місті існувала вулиця Дяченка, яку було перейменовано на Старовейську (Старосільську). Події війни залишили в Ельблонгу цвинтар солдатів радянської армії на Агриколі. У 1945 році радянських солдат також було поховано на колишньому протестантському цвинтарі на розі вул. Садової та Бема.

У 1947 році в Ельблонзі з'явилися українці–жертви акції Вісла. Українці-греко-католики відвідували римсько-католицькі храми, a православні - утворену в місті православну церкву св. Марії Магдалени. Тільки в червні 1974 року в каплиці сестер Катажинек на вул. Замковій почались регулярні греко-католицькі служби. Першим пробощем був отець Іван Яремин – довгорічний капелан міського шпиталю Ельблонгу та вікарій костелу св. Миколая. У 1984 році греко-католики отримали каплицю (колишню цвинтарну) на вулиці Трагутта (ul. R. Traugutta), 15. Вона стала церквою Народження Іоанна Хрестителя, якою ельблонзькі українці користуються до нашого дня. Окрім того, в травні 2011 року було освячено ділянку під будівництво великої нової церкви.

В Ельблонзі станом на 2016 рік мешкає біля 500 українців. Проте в повіті мешкає ще близько 5 тисяч українців. На вул. Грюнвальдській, 31 знаходиться офіс та світлиця Ельблонзького відділу Об’єднання українців в Польщі (ОУП). Тут проходять українські урочистості та культурні заходи. З 1966 року в Ельблонзі відбувається український конкурс дитячої творчості. Зараз — під назвою «Дитячий фестиваль української культури». Розпочинався фестиваль з конкурсу декламування, який проходив в ельблонзькій музичній школі. Пізніше він проходив в кінотеатрі «Святовид», а тепер в суміжному приміщенні театру ім. Севрюка. У 2017 році, з нагоди 25-ти років партнерських відносин Ельблонга з Тернополем, площа на перехресті вулиць Конопницької та Незалежності була названа на честь Тернополя[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Парнікоза, Іван (30.12.2018). Українці в околицях Ельблонга: початки спільноти. http://expedicia.org/ (українською). НАНЦ. Процитовано 30.12.2018. 
  3. Парнікоза, Іван (30.12.2018). Українська громада Ельблонга. https://www.pslava.info/ (українська). Микола Жаркіх. Процитовано 30.12.2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]