Танаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танаро
Зображення
Джерело водотоку Лігурійські Альпи
Гирло По
Притоки Stura di Demonted, Bormida[d], Pesiod, Belbod, Ellerod, Armellad, Borbored, Q3655047?, Corsagliad і Versad
Водозбір Po basind
Країни басейну Італія
Витрата рідини 116,1 ± 0,001 кубометр на секунду
Площа басейну 8000 км²
Континент Європа
Держава Flag of Italy.svg Італія
Адміністративна одиниця П'ємонт
Довжина або відстань 276 км
Дорожня карта
CMNS: Танаро у Вікісховищі

Координати: 45°00′21″ пн. ш. 8°46′08″ сх. д. / 45.00600000002777534° пн. ш. 8.769000000027778796° сх. д. / 45.00600000002777534; 8.769000000027778796

Танаро (італійська вимова: [ˈtaːnaro], п'єм. Tane, ліг. Tànau, лат. Tanarus) — річка на північному заході Італії.

Витоки[ред. | ред. код]

Танаро починається на кордоні між П'ємонтом і Лігурією в місці злиття двох менших потоків: Танарелло та італ. Negrone.

Основне джерело Танарелло знаходиться на схилах Monte Saccarello[en] над Монесі, селом, що належить комуні Тріора.

Джерела італ. Negrone знаходяться недалеко від Пунта Маргуарейс і дуже близько від французького кордону.

Танаро протікає через міста Ормеа, Гарессіо, Чева, Альба, Асті та Алессандрія, а потім впадає в річку По біля Бассіньяни в провінції Алессандрія. При впадінні в По Танаро довше верхнього По, приблизно на 50 км[1], випадок, схожий на відомий приток Міссурі, довший за Міссісіпі в США.

Режим[ред. | ред. код]

Рівень Танаро може зазнавати великих сезонних змін. Незважаючи на те, що річка має альпійське походження, Лігурійські Альпи мають недостатню висоту і знаходяться занадто близько до моря, щоб забезпечити утворення снігових полів або льодовиків, достатньо великих для забезпечення стабільного джерела води протягом літа. Крім того, альпійська зона утворює лише частину басейну Танаро. Тому сезонний режим річки є більш типовим для апеннінського потоку, з максимальним стоком, який може досягати 1700 кубічних метрів в секунду навесні та восени і дуже низькою швидкістю потоку влітку.

Повені[ред. | ред. код]

Повідь в Асті у 1994 році

Річка дуже схильна до виходу з берегів. Протягом двохсотлітнього періоду між 1801 і 2001 роками ділянки суходолу басейну Танаро 136 разів страждали від повені. Найбільш руйнівними були листопад 1994, листопад 2016 та жовтень 2020 р., коли вся долина постраждала від сильної повені.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tanaro Po, Italy. acquabuona.it. 2009. Процитовано 6 April 2009.