Пунта Маргуарейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пунта Маргуарейс
fr/Pointe Marguareis/it/Punta Marguareis
Пунта Маргуарейс з півночі
Пунта Маргуарейс з півночі
Пунта Маргуарейс з півночі

44°10′24″ пн. ш. 7°41′04″ сх. д. / 44.17333333336077317° пн. ш. 7.684444444472177338° сх. д. / 44.17333333336077317; 7.684444444472177338Координати: 44°10′24″ пн. ш. 7°41′04″ сх. д. / 44.17333333336077317° пн. ш. 7.684444444472177338° сх. д. / 44.17333333336077317; 7.684444444472177338
Країна Франція Франція / Італія Італія
Регіон Прованс — Альпи — Лазурний Берег/П'ємонт
Система Західні Альпи, Лігурійські Альпи
Тип гора
Висота 2651[1] м
Висота відносна 780 м
Ізоляція 14,51 км[2]
Перше сходження Лоренці Парето (перше задокументоване сходження —1903)
Пунта Маргуарейс. Карта розташування: Італія
Пунта Маргуарейс
Пунта Маргуарейс
Пунта Маргуарейс (Італія)
Мапа
CMNS: Пунта Маргуарейс у Вікісховищі

Пунта Маргуарейс (італ. Punta Marguareis, фр. Pointe Marguareis) — гірська вершина на кордоні Франції (департамент Приморські Альпи) та Італії (провінція Кунео), найвища точка Лігурійських Альп. Висота — 2651 м. Пунта Маргуарейс належить до карстової зони, в якій розташовано багато печер, дуже популярних серед спелеологів.[3] Перше задокументоване сходження на гору Пунта Маргуарейс здійснив 1903 року Лоренцо Парето (з південного боку). Перше сходження північним маршрутом здійснили також 1903 року А. Гандолфі та С. Гаттаї з Генуї.

Альпіністські стоянки[ред. | ред. код]

  • Гареллі / Garelli (1990 м)
  • Дон Бербера / Don Barbera (2070 м)
  • Саракко-Воланте / Saracco-Volante (спелеологічна, 2220 м)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peakbagger.com
  2. а б peakbagger.com
  3. Dentro il Marguareis, сайт deep up to 900 m www.agsp.it [Архівовано 23 січня 2013 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Sergio Marazzi. Atlante Orografico delle Alpi. SOIUSA. Pavone Canavese (TO), Priuli & Verlucca editori, 2005.
  • Andrea Parodi. Laghi, cascate e altre meraviglie. Arenzano (GE), Andrea Parodi Editore, 2003.

Посилання[ред. | ред. код]

Мапи
  • Офіційна мапа італійського Географічного військового інстутуту; онлайн: www.pcn.minambiente.it
  • Офіційна мапа французького Національного географічного інституту; онлайн: www.geoportail.fr