Тацца
Та́цца (італ. tazza — «чашка, чаша») — виріб декоративно-ужиткового мистецтва, плоска, широка чаша на ніжці, а також багатоярусна композиція з декількох тарілок на одній вертикальній осі.
Історія[ред. | ред. код]
Батьківщина тацци — Італія, де посуд подібної форми був відомий з XV століття[1]. Матеріалом для його виготовлення служили скло, дорогоцінні метали (найчастіше срібло), майоліка. В Італії таця використовували як посудину для вина. Частково вона нагадує давньогрецький килик. Вважалося, що плоска форма чаші дозволяє найкращим чином відчути аромат напою. На дно таці часто наносили зображення, яке відкривалося погляду в міру того, як вино зменшувалося[2]. Металеві таці також прикрашали за допомогою буклювання — нанесення на поверхню безперервних рядів великих опуклостей-буклів[3].
В інших європейських країнах, зокрема, в Голландії, форму тацци визнали незручною для пиття і використовували її не як кубок, а як вазу для фруктів або солодощів[4]. Такими вазами було легко прикрасити парадний стіл у вигляді бордюру або ефектну композицію з декількох ярусів[1].
У XVI—XVIII століттях німецькі златоковалі, з Аугсбурга і Нюрнберга, знаменитих центрів ювелірного мистецтва, стали виготовляти багатоярусні тацци для фруктів, по яких зверху вниз стікало ароматне вино. Такі таці, на зразок фонтанів, прикрашені рельєфними плакетками із зображеннями міфологічних сюжетів, на зразок сюрту-де-табль ставали центрами святкового столу. Їх замовляли монархи, використовуючи на бенкетах, а також як дипломатичні подарунки[5].
У Росії тацци набули широкого поширення з XVII століття. Оскільки наповнювали їх переважно маринованими плодами («розсолами»), вази отримали назву — «розсольник» [1]. У Палаті зброї Московського кремля зберігається незвичайний витвір: багатоярусна ваза-розсольник «Цукеркове дерево» (1633—1644) німецького майстра XVII століття Дітріха Тор Мойї із Гамбурга — дар шведської королеви Христини російському царю Михайлу Федоровичу[6].
У мистецтві[ред. | ред. код]
Тацци часто присутні на картинах італійських і голландських художників XVI—XVII століть [2]. У голландців — тацца, наповнена фруктами, нерідко ставала домінантою натюрмортної постановки[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Маркова, 2006.
- ↑ а б Medievalists.net.
- ↑ а б Тарасов Ю.А. Голландский натюрморт XVII века. — СПб : Издательство С.-Петербургского университета, 2004. — С. 29—30. (рос.)
- ↑ Искусство жить. Интерьер бюргерского дома в Голландии эпохи расцвета. Музеи московского Кремля. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 22 січня 2017. (рос.)
- ↑ Modell und Ausführung in der Metallkunst. München: BNB, 1989. S. 59 (нім.)
- ↑ Маркова Г. А. Немецкое художественное серебро XVI—XVIII веков в собрании Государственной Оружейной палаты. — М.: Искусство, 1975 (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- J.W. Frederiks. Dutch Silver: Embossed Plaquettes Tazze and Dishes from the Renaissance Until the End of the Eighteenth Century. — Springer Science & Business Media, 2012.
- Маркова Г. Искусство немецких серебряников XVI–XVII веков // Наше наследие. — 2006. — № 79—80 (21 квітня). Архівовано з джерела 15 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.