Чаша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мікенська золота чаша. Близько 1500 р. до н. е.

Ча́ша — посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом. Може мати різні розміри та призначення.

Етимологія[ред.ред. код]

Українське слово «чаша» походить від прасл. *čaša, яке вважається похідним від пра-і.е. *kes-/*kos- («різати»). У цьому випадку низка фонетичних змін виглядатиме таким чином: *kes- > *kesja («вирізаний») > *kexja > *kexa > *keša > *čaša. Інші версії походження порівнюють *čaša з прусськ. kiosi («кубок») та лит. kiaušas («череп»), а також виводять його з дав.-інд. caṣakas («кубок») через іранське посередництво[1].

Види чаш[ред.ред. код]

Дерев'яна норвезька чаша

В історії[ред.ред. код]

  • Святий Грааль — гіпотетична християнська святиня, за легендою наділена надзвичайними властивостями.
  • Суасонська чаша — потир, взятий франками як воєнний трофей і знищений одним з воїнів, який не схотів віддавати його своєму вождю Хлодвігу.

Мовні звороти[ред.ред. код]

  • Випити повну (добру, гірку) чашу лиха, випити чашу муки (муки і страждання) — зазнати багато страждань.
  • Випити чашу до дна — пережити непомірне горе, зазнати глибоких страждань.
  • Випити смертну чашу — умерти на полі бою.
  • Гірка чаша — лиха доля, злигодні.
  • Переважувати (переважити) чашу терезів — віддавати чому-небудь перевагу, схилятися до чогось.
  • Класти (покласти) на чашу ваги що — використовувати що-небудь, щоб добитися якоїсь переваги, перемоги в чомусь.
  • Переливати (перелити) чашу через край (вінця) — переборщувати
  • Переповнити чашу (терпіння) — вивести з терпіння
  • Пити (випити, куштувати, скуштувати) гірку чашу — страждати, зазнавати багато горя, негод.
  • Як повна чаша — про достаток, добробут.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Т. 6 : У — Я / уклад.: Г. П. Півторак та ін. — 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.