Телесненко Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрій Телесненко
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Васильович Телесненко
Народження 12 квітня 1966(1966-04-12) (58 років)
  СРСР м. Одеса, УРСР
Зріст 182 см
Вага 77 кг
Громадянство  Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987
1988—1992
1992—1993
1992
1993—1995
1995—1996
1997
1997—2001
2001—2004
СРСР Суднобудівник (Миколаїв)
СРСР / Україна Чорноморець (Одеса)
Фінляндія ФК Оулу
  Україна Чорноморець (Одеса)
Україна Чорноморець (Одеса)
Ізраїль Хапоель (Беер-Шева)
Росія Газовик-Газпром (Іжевськ)
Молдова Зімбру (Кишинів)
Україна Дністер (Овідіополь)
50 (0)
51 (3)
52 (6)
3 (1)
50 (2)
21 (0)
31 (0)
96 (1)
77 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994—1995 Україна Україна 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андрі́й Васи́льович Телесне́нко (нар. 12 квітня 1966, м. Одеса, УРСР) — колишній радянський та український футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР (1991). Після завершення активних виступів перейшов на тренерську діяльність. Нині тренер-селекціонер одеського «Чорноморця».

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дитинстві Телесненко займався лёгкой атлетикой, та паралельно грав за команду ЖЕКа у змаганнях на призи клубу «Шкіряний м'яч». У 12 років пішов займатися до футбольної секції на стадіоні «Спартак», а потім і до ДЮСШ «Чорноморець». Великий внесок у становлення Телесненка як футболіста зробили тренери Олег Щупаков та Георгій Кривенко. Завдяки їх зусиллям юнак досить швидко потрапив до дублюючого складу «Чорноморця», проте завоювати місце у першій команді йому довгий час не вдавалося і Андрій задовольнявся виступами за резервістів.

Врешті-решт Телесненко відгукнувся на пропозицію Віктора Зубкова приєднатися до миколаївського «Суднобудівника» та залишив Одесу. Залишив для того, щоб вже через рік повернутися та провести у «Чорноморці» чотири чудові сезони.

Однак рівень новоствореного чемпіонату України не задовольняв футболіста і він вирішив шукати щастя за кордоном. Так Телесненко опинився у фінському «Оулу», де відіграв два сезони. Цікаво, що під час міжсезоння у чемпіонаті Фінляндії Андрій встиг зіграти декілька матчів за рідний «Чорноморець», отримавши на це дозвіл керівництва клубу.

А після фінського етапу кар'єри знову була Одеса та виступи у складі «моряків». На той час «Чорноморець» переживав свій розквіт, постійно потрапляючи у трійку призері чемпіонату. Телесненко був одним з тих, хто цементував оборонні редути одеського клубу. Однак довше ніж на два сезони він у рідному місті не затримався і розпочав свій легіонерський вояж, який розпочався у беер-шевському «Хапоелі», продовжився у російському клубі «Газовик-Газпром» та зрештою закінчився у Кишиневі, де Телесненко захищав кольори місцевого «Зімбру». Молдавський етап кар'єри футболіста виявився найбільш стабільним та тривалим — лише чотирьох матчів не вистачило Андрію до заповітного числа «100», що символізувало кількість матчів к складі кишинівського клубу.

А у 2001 році досвідчений захисник у черговий раз повернувся на Батьківщину, де три роки захищав кольори овідіопольського «Дністра».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Матчі Андрія Телесненка за національну збірну України
# Дата Місце Стадіон Матч Рахунок Турнір Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 26.08.1994 Німеччина Муніципальний стадіон, Грассау ОАЕ ОАЕ — Україна Україна 1-1 Товариський матч
02. 25.03.1995 Хорватія «Максимір», Загреб Хорватія Хорватія — Україна Україна 4-0 Відбірковий матч до Євро-1996 ЖК ?'
03. 29.03.1995 Україна Республіканський стадіон, Київ Україна Україна — Італія Італія 0-2 Відбірковий матч до Євро-1996

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Ще під час останнього сезону в «Дністрі» Андрій Телесненко почав суміщати функції гравця та тренера. Згодом, після завершення активних виступів, він увійшов до тренерського штабу овідіопольців як помічник головного тренера[1]. На цій посаді Телесненко перебував до 2006 року, коли вирішив приєднатися до тренерської групи «Чорноморця»[2]. У структурі одеського клубу працює і дотепер, відповідаючи за селекційний напрям.

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні трофеї
Особисті досягнення

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю