Збірна Хорватії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорватія
Емблема Хорватія
Асоціація Хорватський футбольний союз
(Hrvatski nogometni savez)
Тренер Хорватія Златко Далич
Найбільше виступів Дарійо Срна (134)
Найкращий бомбардир Давор Шукер (45)
Код ФІФА CRO
Місце в рейтингу ФІФА 17 1 (16 вересня 2021)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Неофіційний
 Хорватія 4:0 Швейцарія Швейцарія
(Загреб, Югославія; 2 квітня 1940)
Офіційний
 Угорщина 2:1 Хорватія Хорватія
(Будапешт, Угорщина; 2 травня 1940)
як сучасна Хорватія
Неофіційний
 Хорватія 2:1 США США
(Загреб, Хорватія; 17 жовтня 1990)
Офіційний
 Австралія 1:0 Хорватія Хорватія
(Мельбурн, Австралія; 5 липня 1992)
Найбільша перемога
 Хорватія 10:0 Сан-Марино Сан-Марино
(Рієка, Хорватія; 4 червня 2016)
Найбільша поразка
Іспанія Іспанія 6:0 Хорватія Хорватія
(Ельче, Іспанія; 11 вересня 2018)
Чемпіонат світу
Виступів 5 (вперше у 1998)
Найвище досягнення друге місце (2018)
Чемпіонат Європи
Виступів 6 (вперше у 1996)
Найвище досягнення чвертьфінал (1996, 2008)
Спортивні нагороди
Збірна Хорватії з футболу.jpg
Представник Хорватія Хорватії
Футбол
Чемпіонат світу з футболу
Срібло Росія 2018
Бронза Франція 1998

Збірна Хорватії з футболу представляє Хорватію в міжнародних матчах і контролюється Хорватським футбольним союзом. Команда існує з 1990 року і була визнана ФІФА та УЄФА влітку 1992 року, через рік після здобуття країною незалежності від Югославії.

Збірна провела свої перші офіційні матчі у відбірковому раунді до чемпіонату Європи 1996 року, за результатами якого команда вийшла у фінальну частину, щоб уперше взяти участь у головному міжнародному турнірі континенту. Найкраще збірна виступила на чемпіонаті світу 2018 року, коли команда дійшла до фіналу, а її капітан Лука Модрич був визнаний кращим гравцем турніру. За двадцять років до цього на чемпіонаті світу 1998 року збірна Хорватії посіла третє місце, в той час як Давор Шукер став найкращим бомбардиром турніру.

Збірна Хорватії двічі, в 1994 і 1998 роках, визнавалася ФІФА командою, яка домоглася найбільшого прогресу в рейтингу збірних за підсумками року, а також займала в ньому місця з 125-го по 3-тє, що становить найбільшу різницю між займаними місцями в рейтингу ФІФА серед усіх збірних команд. У відбіркових турнірах чемпіонатів світу 2002 і 2006 років хорвати виходили у фінальну частину, не зазнавши жодної поразки у відбіркових матчах.

Станом на 16 вересня 2021 посідає 17-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Рання історія[ред. | ред. код]

Перші кроки футболу в Хорватії[ред. | ред. код]

В Хорватії футбол з'явився в кінці XIX століття. Перші хорватські клуби — «ПНіСК» (хорв. PNiSK (Prvi Nogometni i Sportski Klub) Перший футбольний і спортивний клуб) і «ХАСК» (хорв. HAŠK (Hrvatski Akademski Športski Klub) Хорватський академічний спортивний клуб) — були засновані в 1903 році. Обидва клуби розташовувалися в хорватській столиці Загребі. Трьома роками пізніше саме ці команди провели між собою перший засвідчений в офіційних документах футбольний матч в Хорватії. Зустріч закінчилася внічию — 1:1. Інтерес до футболу поступово зростав. Незабаром з'явилися інші клуби, наприклад «Славія» Трсат (1905), «Конкордія» Загреб (1906), «Сегеста» Сісак (1907), «Кроація» Загреб (1907), «Хайдук» Спліт (1911) і «Граджанскі» Загреб (1911).

Футбол на тлі воєнних дій (1940—1944)[ред. | ред. код]

Збірна Хорватії в 1940—1944
Flag of Croatia Ustasa.svg
Перша гра
Хорватія 4:0 Швейцарія Швейцарія
(Загреб, 2 квітня 1940)
Найбільша перемога
Хорватія 6:0 Болгарія Болгарія
(Загреб, 12 квітня 1942)
Найбільша поразка
Італія Італія 4:0 Хорватія
(Генуя, 5 квітня 1942)
Остання гра
Хорватія 7:3 Словаччина Словаччина
(Загреб, 9 квітня 1944)

У 1941 році фашистські формування усташів під керівництвом Анте Павеліча захопили владу в Хорватії і проголосили незалежність. Створена ними Незалежна держава Хорватія, союзник нацистської Німеччини, проіснувала до травня 1945 року, коли вона була ліквідована частинами югославської армії.

Хорватський футбольний союз був створений ще в 1939 році на території автономної Хорватської бановини. У ці ж роки стала проводити свої ігри і збірна Хорватії. Її суперниками були, як правило, національні команди країн, що перебували під контролем Третього рейху, або ж держав, що дотримувалися нейтралітету. Дебютувала хорватська збірна 2 квітня 1940 року в матчі зі збірною Швейцарії в Загребі, також у 1940 році команда провела ще три зустрічі. 17 липня 1941 року Хорватія була прийнята до ФІФА. З 1940 по 1944 роки збірна провела в цілому 19 матчів, у яких 9 разів здобувала перемоги, 4 рази грала внічию і зазнала 6 поразок. Двічі команда з великим рахунком програвала Німеччині (обидва рази з рахунком 1:5) і один раз Італії (0:4). Найбільші перемоги були здобуті над Болгарією (6:0) та Словаччиною (6:1 і 7:3).

У ці роки для клубних команд держав, які входили до списку країн Осі, був організований так званий «Європейський футбольний Кубок». У 1944 році в його фіналі грав хорватський клуб «Граджанскі Загреб», який у цьому найважливішому матчі програв угорському «Надьвараде» (нині ФК «Біхор» Орадя, Румунія) з рахунком 0:4. «Граджанскі» користувався прихильністю фактичного хорватського правителя Анте Павеліча, а деякі футболісти цього клубу, наприклад Іван Хітрец і Звонімір Цімерманчіч, були активними прибічниками режиму. Центром опору став сплітський «Хайдук», уболівальники якого при кожному зручному випадку переправлялися з міста на зайнятий британськими військами острів Віс.

У 1945 році, коли югославські партизани звільнили Хорватію з-під німецької окупації, більшість футбольних клубів було розпущено, а їхні архіви знищено.

Збірна в складі Югославії (1945—1990)[ред. | ред. код]

Після Другої світової війни Хорватія була включена як суб'єкт федерації в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. Хорватські футболісти з 1945 по 1990 роки виступали в кольорах збірної Югославії.

У Загребі незабаром після війни з гравців «ХАСК», «Граджанскі» і «Конкордії» був сформований новий клуб — «Динамо», яке до 1991 року змогло тричі виграти чемпіонат Югославії (1948, 1954 і 1958). У 1960-х роках «Динамо» являло собою реальну силу у футболі не тільки на Балканах, але й у всій Європі. У 1963 році колектив під керівництвом Мілана Антолковіча дійшов до фіналу Кубка Ярмарків, в якому поступився іспанській «Валенсії» в двоматчевому поєдинку (1:2 і 0:2). Чотири роки по тому команда, яку тренували спочатку Бранко Зебец, майбутній наставник «Баварії» та «Гамбурга» (з обома вигравав титул чемпіона Німеччини), а після Іван Хорват, виграла Кубок Ярмарків, перемігши у вирішальній зустрічі англійський «Лідс Юнайтед» (2:0 і 0:0). Крім «Динамо», титул чемпіона Югославії також завойовував «Хайдук» Спліт (1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975 і 1979).

Кілька хорватських футболістів опинилися в складі збірної Югославії, яка завоювала в 1960 році золоті медалі Олімпіади і тричі грала у фінальних турнірах чемпіонатів світу. У 1962 році одним з п'яти найкращих бомбардирів чемпіонату світу став хорват Дражан Єркович.

Збірній команді Хорватії за ці сорок п'ять років було дозволено провести лише один матч: у вересні 1956 року, в період «відлиги» в країнах соцтабору. Хорвати з рахунком 5:2 обіграли збірну Індонезії.

Сучасна історія[ред. | ред. код]

Першим великим турніром, в якому взяла участь збірна Хорватії, був Чемпіонат Європи з футболу 1996 року. Хорватія потрапила у фінальну частину з 4-ї відбіркової групи, зайнявши в ній перше місце і набравши 23 пункти (7 перемог, 2 нічиї та 1 поразка). Далі у фінальній частині чемпіонату збірна посіла в групі D друге місце і, з 2 перемогами і 1 поразкою від Португалії, пройшла до чвертьфіналу. У чвертьфіналі хорватська команда програла збірній Німеччини з рахунком 1:2.

Наступним значним кроком збірної був виступ на чемпіонаті світу 1998 року. У відбірковому турнірі команда посіла друге місце слідом за збірною Данії і в стикових матчах за вихід у фінальну частину турніру протистояли збірній України. Домашній матч хорвати виграли 2:0, а в Києві змогли домогтися нічийного результату — 1:1. На груповому етапі фінальної частини чемпіонату світу Хорватія зайняла друге місце в групі H, пропустивши вперед збірну Аргентини і випередивши новачків турніру — команди Японії та Ямайки. В 1 / 8 фіналу збірна Хорватії обіграла Румунію з рахунком 1:0, з пенальті відзначився Давор Шукер. У чвертьфіналі хорвати зуміли здобути велику перемогу над збірною Німеччини, яка пропустила у свої ворота три м'ячі. У півфіналі хорвати поступилися майбутнім чемпіонам світу французам (1:2), виграючи по ходу матчу після чергового гола Шукера. Втіхою дебютантам чемпіонатів світу стало третє місце, вигране у голландців з результатом 2:1. Нападник хорватів Давор Шукер став з шістьма забитими м'ячами найкращим снайпером цього турніру.

Після такого успіху виступ у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2000 року виявився для хорватської збірної трагічним. У відбірковій групі команда посіла лише третє місце, поступившись збірним Ірландії та Югославії.

У 2000 році на зміну Мирославу Блажевичу на пост головного тренера збірної прийшов Мірко Йозич, який зумів впоратися зі зміною поколінь, яка настала в команді. Відбірний турнір до чемпіонату світу 2002 року був виграний з першого місця в групі, в ній хорвати випередили збірні Бельгії і Шотландії. Однак у фінальному турнірі, що проходив в Японії та Кореї, хорватська команда не змогла навіть вийти з групи. У цьому їй не допомогла навіть здобута перемога над Італією (2:1) — у заключному матчі в групі хорвати програли збірній Еквадору (0:1) і залишилися лише третіми, пропустивши вперед італійців і збірну Мексики.

У проміжок між 17 жовтня 1990 та 7 червня 2006 року збірна Хорватії зіграла 145 міжнародних матчів з такими результатами: 72 перемоги, 43 нічиїх і 30 поразок.

Збірна Хорватії визнавалася ФІФА «Проривом року» в 1994 і 1998 роках.

Досягнення[ред. | ред. код]

Кубок Світу[ред. | ред. код]

  • 19301990 — не брала участі (входила до складу Югославії)
  • 1994 — не брала участі (не була членом FIFA до липня 1992 року)
  • 1998 — третє місце
  • 2002 — груповий етап
  • 2006 — груповий етап
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — груповий етап
  • 2018 — друге місце

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

Головні тренери[ред. | ред. код]

Найкращі гравці[ред. | ред. код]

Станом на 19 листопада 2019. року. Див. також: Гравці збірної Хорватії з футболу

Найкращі за кількістю ігор за збірну[2]

Позиція Гравець Матчів Період
1 Дарійо Срна 134 2002—2016
2 Лука Модрич 127 2006—
3 Стипе Плетикоса 114 1999—2014
4 Іван Ракитич 106 2007—
5 Йосип Шимунич 105 2001—2013
6 Івиця Олич 104 2002—2015
7 Ведран Чорлука 103 2006—2018
8 Даріо Шимич 100 1996—2008
9 Маріо Манджукич 89 2007—2018
10 Іван Перишич 88 2011—

* Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Найкращі за забитими м'ячами[2]

Позиція Гравець Голи Період
1 Давор Шукер 45 1990—2002
2 Маріо Манджукич 33 2007—2018
3 Едуардо да Сілва 29 2004—2014
4 Іван Перишич 26 2011—
5 Дарійо Срна 22 2002—2016
6 Івиця Олич 20 2002—2015
7 Ніко Краньчар 16 2004—2013
Лука Модрич 16 2006—
9 Никола Калинич 15 2008—2018
Горан Влаович 15 1992—2002
Іван Ракитич 15 2007—

* Жирним шрифтом виділені діючі футболісти.

Поточний склад[ред. | ред. код]

Заявка збірної на Євро-2020, оприлюднена 17 травня 2021 року. Кількість матчів і голів наведені станом на дату оприлюднення заявки, вік гравців — станом на початок турніру (11 червня 2021 року).

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1ВР Ловре Калинич (1990-04-03)3 квітня 1990 (вік 31 рік) 19 0 Хорватія Хайдук (Спліт)
1ВР Доминик Ливакович (1995-01-09)9 січня 1995 (вік 26 років) 19 0 Хорватія Динамо (Загреб)
1ВР Симон Слуга (1993-03-17)17 березня 1993 (вік 28 років) 3 0 Англія Лутон Таун
2ЗХ Домагой Віда (1989-04-29)29 квітня 1989 (вік 32 роки) 86 4 Туреччина Бешикташ
2ЗХ Деян Ловрен (1989-07-05)5 липня 1989 (вік 31 рік) 64 4 Росія Зеніт (Санкт-Петербург)
2ЗХ Шиме Врсалько (1992-01-10)10 січня 1992 (вік 29 років) 47 0 Іспанія Атлетіко (Мадрид)
2ЗХ Борна Баришич (1992-11-10)10 листопада 1992 (вік 28 років) 18 1 Шотландія Рейнджерс
2ЗХ Дує Чалета-Цар (1996-09-17)17 вересня 1996 (вік 24 роки) 12 0 Франція Марсель
2ЗХ Йосип Юранович (1995-08-16)16 серпня 1995 (вік 25 років) 7 0 Польща Легія
2ЗХ Домагой Брадарич (1999-12-10)10 грудня 1999 (вік 21 рік) 4 0 Франція Лілль
2ЗХ Миле Шкорич (1991-06-19)19 червня 1991 (вік 29 років) 4 0 Хорватія Осієк
2ЗХ Йошко Гвардіол (2002-01-23)23 січня 2002 (вік 19 років) 0 0 Хорватія Динамо (Загреб)
3ПЗ Лука Модрич (капітан) (1985-09-09)9 вересня 1985 (вік 35 років) 136 17 Іспанія Реал Мадрид
3ПЗ Матео Ковачич (1994-05-06)6 травня 1994 (вік 27 років) 66 3 Англія Челсі
3ПЗ Марцело Брозович (1992-11-16)16 листопада 1992 (вік 28 років) 57 6 Італія Інтернаціонале
3ПЗ Мілан Бадель (1989-02-25)25 лютого 1989 (вік 32 роки) 54 2 Італія Дженоа
3ПЗ Маріо Пашалич (1995-02-09)9 лютого 1995 (вік 26 років) 23 3 Італія Аталанта
3ПЗ Никола Влашич (1997-10-04)4 жовтня 1997 (вік 23 роки) 20 5 Росія ЦСКА (Москва)
3ПЗ Лука Іванушец (1998-11-26)26 листопада 1998 (вік 22 роки) 2 1 Хорватія Динамо (Загреб)
4НП Іван Перишич (1989-02-02)2 лютого 1989 (вік 32 роки) 99 27 Італія Інтернаціонале
4НП Андрей Крамарич (1991-06-19)19 червня 1991 (вік 29 років) 52 14 Німеччина Гоффенгайм 1899
4НП Анте Ребич (1993-09-21)21 вересня 1993 (вік 27 років) 36 3 Італія Мілан
4НП Йосип Брекало (1998-06-23)23 червня 1998 (вік 22 роки) 22 4 Німеччина Вольфсбург
4НП Бруно Петкович (1994-09-16)16 вересня 1994 (вік 26 років) 13 6 Хорватія Динамо (Загреб)
4НП Мислав Оршич (1992-12-29)29 грудня 1992 (вік 28 років) 8 0 Хорватія Динамо (Загреб)
4НП Анте Будимир (1991-07-22)22 липня 1991 (вік 29 років) 7 1 Іспанія Осасуна

Минулі матчі[ред. | ред. код]

Дата Рахунок Суперник Стадіон Місто Країна Турнір
19 листопада 2019 2:1 Грузія Грузія «Альдо Дросіна» Пула Хорватія Товариський матч
16 листопада 2019 3:1 Словаччина Словаччина «Руєвіца» Рієка Хорватія ЧЄ 2020 (кваліфікація)
13 жовтня 2019 1:1 Уельс Уельс «Кардіфф Сіті Стедіум» Кардіфф Уельс ЧЄ 2020 (кваліфікація)
10 жовтня 2019 3:0 Угорщина Угорщина «Полюд» Спліт Хорватія ЧЄ 2020 (кваліфікація)
9 вересня 2019 1:1 Азербайджан Азербайджан «Баксель Арена» Баку Азербайджан ЧЄ 2020 (кваліфікація)
6 вересня 2019 4:0 Словаччина Словаччина «Стадіон імені Антона Малатинського» Трнава Словаччина ЧЄ 2020 (кваліфікація)

Форма[ред. | ред. код]

1990
1996–1997
Домашня
1998–2000
Домашня
2002–2004
Домашня
2004–2006
Домашня
2006–2008
Домашня
2008–2010
Домашня
2010–2012
Домашня
2012–2014
Домашня
2014–2016
Домашня
2016–2017
Домашня
1940
1996–1997
Гостьова
1998–2000
Гостьова
2002–2004
Гостьова
2004–2006
Гостьова
2006–2008
Гостьова
2008–2010
Гостьова
2010–2012
Гостьова
2012–2014
Гостьова
2014–2016
Гостьова
2016–2017
Гостьова

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021. 
  2. а б Statistics - Croatian Football Federation. hns-cff.hr. Процитовано 2020-07-22. 

Посилання[ред. | ред. код]