Телефармація
Телефармація (від від грец. tele — дистанція — дистанція, лат. pharmacia — фармація[1]) — це самостійний науково-практичний напрямок фармації щодо віддаленого (дистанційного) надання якісної фармацевтичної допомоги[2] за сприянням комплексу організаційних і фінансових заходів, інформаційно-телекомунікаційних технологій та інфраструктури. Іншими словами, телефармація — це інструмент підтримки відносин фармацевтичного фахівця з пацієнтом і/або медичним фахівцем у випадку, коли вони не мають безпосереднього (особистого) контакту між собою[3].
Телефармація спрямована не лише на пацієнтів, які перебувають у важкодоступних і територіально віддалених від аптек регіонах чи спальних районах великих міст, а також на осіб похилого віку, пацієнтів, які знаходяться на лікуванні вдома або в умовах, коли не мають можливості виходити з дому, осіб з інвалідністю, медичних і фармацевтичних фахівців тощо. В українських реаліях основні складові телефармації можуть бути[4]:
- здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами та товарами аптечного асортименту з їх доставкою на корпоративних умовах чи договірних засадах з операторами поштового зв'язку;
- реалізація віддаленої фармацевтичної опіки, скерованої на пацієнта та членів його сім'ї;
- реалізація віддаленої фармацевтичної опіки, скерованої на медичного фахівця;
- надання в режимі реального часу медичним фахівцям та населенню вичерпної інформації про лікарські засоби на засадах доказових медицини, фармації та фармацевтичної опіки;
- здійснення дистанційного контролю реалізації рецептурних лікарських засобів в аптеках конкретної мережі;
- сприяння безперервному професійному розвитку фармацевтичних фахівців шляхом проведення дистанційного навчання.
Телефармація, як і телемедицина, є складовою електронної охорони здоров'я.
- ↑ Фармація
- ↑ Фармацевтична допомога
- ↑ Корольов М. В., Громовик Б. П. Важливість телефармації для надання якісної фармацевтичної допомоги населенню // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: матеріали VII науково-практичної конференції з міжнародною участю. — Тернопіль: ТНМУ, 2020. — С.205-206
- ↑ Корольов М. В. Комплексне оцінювання і шляхи підвищення якості фармацевтичної допомоги нерівномірно розподіленому населенню (на прикладі Одеської області). Автореф. дис. … к. фарм. н. за спец. 15.00.01 — технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика, Київ, 2021. 24 с.
|
Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |