Теорема Пуанкаре про векторне поле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нехай на гладкому замкненому двовимірному многовиді визначено векторне поле , що має скінченне число ізольованих особливих точок . Тоді

тут  — індекс точки відносно ,  — ейлерова характеристика .

Історія[ред. | ред. код]

Теорема встановлена Пуанкаре в 1881.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Милнор Дж., Уоллес А., Дифференциальная топология. Начальный курс. М: Мир, 1972.
  • Арнольд В.И., Обыкновенные дифференциальные уравнения.
  • Hazewinkel, Michiel, ред. (2001), Poincaré–Hopf theorem, Математична енциклопедія, Springer, ISBN 978-1-55608-010-4
  • Brasselet, Jean-Paul; Seade, José; Suwa, Tatsuo (2009). Vector fields on singular varieties. Heidelberg: Springer. ISBN 978-3-642-05205-7.