Теорія залежності
Теорія залежності — загальна назва для сукупності соціологічних теорій, які стверджують, що ресурси перетікають від периферії бідних й слабко розвинутих країн до центрів багатих країн, за рахунок цього руху ресурсів багаті країни збагачуються далі. Основною тезою теорії залежності є те, що причина збагачення багатих країн і зубожіння бідних лежить у тому, як саме бідні країни інтегровані у світову систему.
Теорія виникла як реакція на теорію модернізації, яка стверджувала, що будь-яке суспільство проходить у своєму розвитку однакові стадії, а тому сучасні слабко розвинуті країни перебувають в умовах, характерних для сучасних розвинутих країн у минулому. Теорія залежності відкидає такий погляд, стверджуючи, що слабо розвинуті країни не просто примітивні версії країн розвинутих, але мають свої унікальні риси й властиві їм структури, й що вони опинилися в ситуації слабшого партнера світової ринкової економіки[1].
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Newschool, "Economic Development" Архівовано 14 липень 2009 у Wayback Machine., retrieved July 2009.
Література[ред. | ред. код]
- В. В. Батрименко. Неоколоніалізм технологічний // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання[ред. | ред. код]
- Самір Амін. Накопичення у глобальному масштабі та імперіалістична рента // Спільне. — 18.12.2013 (глава з книги «Закон всесвітньої вартості»)
- Роман Тиса. Кваме Нкрума та неоколоніялізм в Африці (2019)
