Терапевтична стоматологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Терапевтична стоматологія — медична дисципліна, розділ стоматології, займається вивченням етіології захворювань зубів, щелеп та ротової порожнини.[1] Також займається діагностикою, лікуванням та їх профілактикою. Ця галузь складається водночас з самостійних і водночас органічних наук — пропедевтики, ендодонтії, вчення про захворювання ротової порожнини. Пропедевтика ортопедичної стоматології займається вивченням анатомо-фізіологічні органи ротової порожнини, Стоматологічний інструментарій та обладнання стоматологічних кабінетів.

Розділи[ред. | ред. код]

  • Ендодонтія — наука яка вивчає мікродонтохірургічні втручання в коронкову порожнину зуба і кореневі канали.
  • Спеціальна стоматологія — вивчає ураження слизової оболонки ротової порожнини і слинних залоз.
  • Стоматологія розвивалась протягом багатьох століть, вона вважається стародавньою дисципліною.

Захворювання[ред. | ред. код]

Головне направлення лікарів терапевтів — лікування та профілактика захворюванням зубів. Є три головних захворювань: карієс, пульпіт, пародонтит.

  • Карієс — стоматологічне захворювання яке характеризуеться патологічним процесом твердих тканин зубів(емалі та дентину).
  • Пародонтит — захворювання тканин пародонта, альвеолярного відростка щелепи.
  • Пульпіт — різновид карієсу прия якому запальний процес захоплює м'яку тканину зуба(Пульпу).

Карієс[ред. | ред. код]

Докладніше: Карієс

Карієс — стоматологічне захворювання яке характерзуеться патологічним процесом демінерілізацією твердих тканин зуба емалі та дентину, з утворенням каріозних порожнин. При цьому захворюванні можно виділити декілька Стадій:

  • Стадія 1 — жовтуваті плями на емалі зуба.
  • Стадія 2 — проникнення запалення через тверді тканини зуба.
  • Стадія 3 — ураження пульпової камери, розвиток карієсу буде проходити шивдше.
  • Стадія 4 — руйнування зуба, з розвитком більш патологічних процесів.[2]

Лікування Карієсу. Основним Методом лікування карєсу є пломбування зубів. Потрібно відновлення жувальних функцій зуба, його форми і зовнішнього вигляду. На дно порожнини накладається ізолююча прокладка, а зверху — пломба. Як пломбувальний матеріал використовуються фотополімерні матеріали, котрі накладаються пошарово, кожен з яких засвічується спеціальною лампою для затвердіння.[3]

Пародонтит[ред. | ред. код]

Докладніше: Пародонтит

Пародонтит — захворювання тканин пародонта, яке характеризуеться руйнуванням тканин що оточують зуб та альвеолярного відростка щелепи.

  • Легка ступінь — захворювання характеризуеться глибиною ясеневих кишень 4-5 мм. На ренгенограммах відозмінення кісти не мае.
  • Середня ступінь — захворювання характеризуеться глибиною ясеневих кишень 5-6 мм. Можливо невелика рухомість зубів та оголення шийки коренів.
  • Тяжка ступінь — захворювання характеризуеться гилибиною ясеневих кишень більше 6 мм. Зубі становляться дуже рухомими, Оголюються корені зубів.

[4] Лікування пародонтозу. Лікування повинно бути спрямоване на активізацію пародонтального кровообігу, що досягається масажами і фізіотерапією. Важливим чинником є своєчасне видалення зубного каміню і зубного наліту, тому при пародонтозі показана професійна гігієна порожнини рота і ультразвукова чистка зубів. Фіксація рухливих зубів проводиться шляхом шинування або шинування флекс-дугами.

Пульпіт[ред. | ред. код]

Докладніше: Пульпіт

Пульпіт — різновид карієсу прия якому запальний процес захоплює м'яку тканину зуба(Пульпу), який прориваеться через каріозну порожнину зуба. Классифікація пульпіту

  • Інфекційний — здійснюеться розвиток внаслідок зараження пульпи патогенними мікроорганізмами. Зазвичай інфекція проникає в пульпу через дентинні канальці з каріозної порожнини. Також мікроорганізми можуть потрапляти в пульпову камеру через верхівкой отвір, такий пульпіт називаеться «Ретроградний».
  • Травматичний — виникае внаслідок механічних травмувань пульпи при стоматологічних втручаннях.
  • Конкрементозний — поява твердих утворень у місці пульпової камери.
  • Гострий пульпіт — характеризуеться яскравою виразністю больових відчуттів.
  • Хронічний пульпіт — характеризуються приступами рідкісного слабкого болю, на які часто не звертають уваги.

Лікування пульпіту полягає у видаленні патологічно зміненої пульпи, стерилізації пульпової камери, а також механічні і медикаментозні методи очищення каріозної порожнини, чищення каналів кареня зуба та запломбовування їх каріо-пломбувальними матеріалами.[5]

Література[ред. | ред. код]

  • Вайс С. И. «Терапевтическая стоматология». — М.: Медицина, 1965. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]