Тестування як метод опитування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тестування — метод дослідження, який дуже часто застосовується в психолого-педагогічних дослідженнях. За допомогою тестів порівнюються рівні оволодіння будь-якими видами діяльності.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Навчальної діяльності: тести дозволяють визначити більш особисті характеристики суб'єктів спілкування в системі освіти, виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик — інтересів, мотивації, емоційних реакцій тощо.

Перевагою тестування є те, що при використанні цього методу стає можливим одержання зіставлених даних у великій кількості досліджуваних.

Складність використання тестів полягає в тому, що не завжди можливо виявити, як і за рахунок чого був досягнутий отриманий у процесі тестування результат.

Особливості[ред. | ред. код]

Для тестування як методу наукового дослідження характерні особливості:

Види тестів[ред. | ред. код]

тести успішності навчальних досягнень;
тести здібностей;
тести особистісні.

Етапи процесу тестування[ред. | ред. код]

  1. вибір тесту — визначається метою тестування і ступенем достовірності та надійності тесту;
  2. проведення тестування — визначається інструкцією до тесту;
  3. інтерпретація результатів — визначається системою теоретичних припущень відносно предмета тестування.

Див. також[ред. | ред. код]